Житловий будинок співробітників АН УРСР, 1936—37 (архіт., іст). Вул. М. Коцюбинського, 9. У ряді суцільної забудови вулиці. Зведено за проектом арх. А. Недопаки у формах радянського неокласицизму.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Житловий будинок (№ 1) 1898-1899, в якому проживали відомі вчені (архіт., іст.) у центральній частині комплексу інституту. Складає ансамбль з житловим будинком № 2. Разом з ним створює прохід між головним навчальним корпусом і хімічним павільйоном, з якими пов'язаний стилістично та композиційно.

 Житловий будинок 1876—1901, в якому проживав Шапошников В. Г. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 31/27. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови. Відіграє роль містобудівного акценту на перехресті вулиць. Первісно ділянка входила до складу великої садиби, яка включала також сучасну садибу на вул. І. Франка, 29.

Житловий будинок 1893—94, в якому проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 42/32. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови. Зведений як прибутковий в садибі київського купця 2-й гільдії М. Фальберга за проектом арх. Л. Вольфмана. Декоративні бані зі шпилями в завершенні наріжної частини та розкріповок фасадів втрачено.

Садиба 1888—93, 1930-х рр., 51, в якій містився Київський торговельно-промисловий технікум, де працювали відомі вчені (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 23, 23-В, ВУЛ. Ш. РУСТАВЕЛІ, 24. 
До перенумерації мала № 29/30.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.