Будинок 1911—12 приватних на­вчальних закладів Жекуліної А. В., в якому містився евакогоспіталь, де по­мер Ватутін М. Ф. (іст.), вул. Артема, 27

Маєток 1945, в якому прожива­ли Василевська В. Л., Корнійчук О. Є. (архіт., іст.), вул. Артема, 46. У сере­дині ділянки з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Споруджений для сім'ї генерала М. Ватутіна за про­ектом арх. А. Добровольського. У 1949 переданий подружжю — О. Корній­чуку і В. Василевській.

Пам'ятне Місце Наведення Низьководного Залізничного Моста Через Дніпро1943 (іст). Набережно-Печерська дорога, 26. На території селища мостозагону № 2, на південь від залізничного моста, серед житлових будинків.

Пам'ятне Місце Наведення Понтонного Моста Через Дніпро 1943 (іст.). Набережне шосе. Ліворуч від моста Метро.

Головний навчальний корпус, 1914—16 (архіт., іст.). Бульв. Лесі Українки, 25. У глибині ділянки, оточеної огорожею з брамою, головний фасад звернений до бульвару.

Могила Ватутіна М. Ф. 1944, пам'ятник, 1948 (іст., мист.). Навпроти входу до парку з боку вул. М. Грушевського.
Ватутін Микола Федорович (3.12.1901, с. Чепухіно, тепер с. Ватутіно, Бєлгородська обл., Російська Федерація — 15.04.1944, Київ) — військовий діяч, генерал армії (з 1943), Герой Радянського Союзу (1965). Народився в селянській сім'ї. З 1920 у лавах Червоної армії. 1924 навчався у Київській об'єднаній вищій командній школі ім. С. Каменева (колишнє Олексіївське інженерне училище; бульв. Лесі Українки, 25; 1929 закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе, 1937 — Військову академію Генштабу. 1937—40 — заступник начальника, начальник штабу Київського Особливого військового округу.