Маєток 1945, в якому проживали Василевська В. Л., Корнійчук О. Є.
Двоповерховий, цегляний, облицьований керамічною плиткою, у плані майже квадратний, що виступає у центрі фасаду напівкруглим об'ємом з верандою на другому поверсі. Покрівля черепична, з великим виносом карниза на дерев'яних різьблених кроквах. Фасад прикрашають легкі різьблені дерев'яні колони веранди, ліпні розетки та стилізовані орнаменти у міжвіконних простінках. Невеликі затишні кімнати, внутрішні дерев'яні сходи, що ведуть на другий поверх, доповнюють загальний камерний характер житлового будинку, в якому використано риси української народної архітектури.
У 2-й пол. 19 ст. на місці особняка була Вознесенська церква (знесена у 1930-х рр.). Від неї залишилася брама цвинтаря, збудована у кін. 19 — на поч. 20 ст., розташована на червоній лінії забудови вулиці. Цегляна, у вигляді трипрогонної арки, встановленої на високому цоколі. Трохи нижчі арки бічних хвірток завершені напівкруглими фронтонами, центральний широкий проїзд — трилопатевим фронтоном з круглим віконцем. У всіх трьох прогонах збереглися ажурні металеві ґрати. Ошатна споруда з використанням елементів бароко є художнім акцентом у ряді вуличної забудови. 1949-57 у цьому будинку проживали Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—72) — письменник, драматург, кіносценарист, державний і громадський діяч, академік АН УРСР (з 1939) і АН СРСР (з 1943), Герой Соціалістичної Праці (1967) та його дружина Василевська Ванда Львівна (1905—64)—письменниця, громадська діячка. До переїзду в цей будинок проживали на вул. Обсерваторній, 6.
У цей період О. Корнійчук працював над п'єсами «Калиновий гай» (1950), «Крила» (1954), «Чому посміхалися зорі» (1958). У 1946—53 був головою правління СПУ, 1953—54 — перший заступник голови Ради Міністрів УРСР і член Президії ЦК КПУ, голова Верховної Ради УРСР 5—7-го скликань, член Всесвітньої Ради миру та її бюро (з 1950).
У цьому будинку В. Василевська написала роман «Ріки горять» (1951) з трилогії «Пісні над водами», а також повість «В тяжкій боротьбі» (1953). Тут бували відомі письменники: українські - М. Бажан, О. Гончар, М. Рильський та ін., англійський — Дж. Прістлі, бразильський — Ж. Амаду, російський — О. Фадєєв, актори Київського українського драматичного театру ім. І. Франка, МХАТу ім. М. Горького та інші відомі діячі культури. 1957 подружжя переїхало на вул. Шовковичну, 10.
З 1960-х рр. у будинку містилися дитячі ясла, палац новонароджених, з 1985 — Київська міська рада у справах іноземних учнів, з 1992 — українсько- американський фонд «Відродження».
- Амаду Ж. ,
- Бажан М. П. ,
- Василевська В. Л. ,
- Ватутін М. Ф. ,
- Гончар О. Т. ,
- Добровольський А. В. ,
- Корнійчук О. Є. ,
- Прістлі Дж. ,
- Рильський М. ,
- Фадєєв О.
Також на цій вулиці
-
Пам'ятник Косiору С.В. 1970, 1984 (знесений)
Артема
-
Житловий будинок, 1910
Артема вул-7
-
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Волков О. М., Осмьоркін О. О., Смирнов-Ласточкін І. Ф.
Артема вул, 10
-
Житловий будинок, 1898
Артема вул, 14
-
Житловий будинок серед. 19 ст.
Артема вул, 22
-
Житловий будинок, 1890
Артема вул, 26
-
Житловий будинок комунальників, 1935
Артема вул, 26а
-
Будинок 1911—12 приватних навчальних закладів Жекуліної А. В., в якому містився евакогоспіталь, де помер Ватутін М. Ф.
Артема вул, 27
-
Житловий будинок 1913, в якому проживав Пальмов В. Н.
Артема вул, 33а
-
Житловий будинок 1913—15, в якому проживав Даміловський М. О.
Артема вул, 40
-
Житловий будинок 1910, в якому проживав Фельдман В. А.
Артема вул, 42
-
Житловий будинок, 1913—14
Артема вул, 47
-
Житловий будинок працівників Наркомюсту 1930-х рр., в якому проживав Кікоть А. І.
Артема вул, 48
-
Житловий будинок, 1930-і рр.
Артема вул, 76
-
Житловий будинок працівників енергомережі, 1930-і рр., 1954,
Артема вул, 79
-
Садиба 2-ї пол. 19 ст., де містилися Бессарабські казарми, штаб Київського укріпленого району
Артема, 24
-
Житловий будинок, рубіж 19—20 ст.
Артема, 72