Пошук за тегом

Міський театр (Національна опе­ра України ім. Т. Шевченка), 1897– 1901

Вул.  Міський театр (Національна опе­ра України ім. Т. Шевченка), 1897– 1901 (архіт., іст., мист.). У центрі Театральної пл., є її головним композиційним акцентом. 

Київська Консерваторія (Національна Музична Академія України Ім. П. Чайковського). кін. 19—20 ст.

КИЇВСЬКА КОНСЕРВАТОРІЯ (Національна музична академія України ім. П. Чайковського). кін. 19—20 ст. (архіт., іст.). Вул. Архітектора Городецького, 1—3/11

Будинок культури заводу «Арсенал» поч. 20 ст.

Будинок культури заводу «Арсенал» поч. 20 ст., 1956, в якому діяв самодіяльний театр, працювали відомі діячі культури (іст.). Вул. Московська, 3. На червоній лінії забудови.

Пушкінська

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 20. Виходить чоловими фасадами на дві вулиці: вул. Пушкінську — вздовж червоної лінії забудови і на вул. Б. Хмельницького — з 25-метровим відступом від фронту забудови, сформованого будівлями колишньої Колегії Павла Ґалаґана (наріжний цегляний будинок комплексу знесено у 1980-х рр.). Зведення житлового будинку для акторів Київського державного академічного театру опери та балету було своєрідним дарунком союзного уряду після тріумфальних виступів театру на Декаді українського мистецтва в Москві 1936.

Радіотелецентр, 1949–50

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.