Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст. (корпус № 4) Поблизу Свято-Троїцької надбрамної церкви, з півночі обмежує прохід від Святої брами до соборної площі та формує північний фронт забудови останньої.

Надгробок Філарета (Амфітеатрова), 1857 (мист.). У південносхідному куті притвору церкви. Розміри: вис. — 2,91 м, шир. постаменту — 1,18 м, шир. хреста — 0,97 м, винос надгробка від стіни — 0,14 м. 

Печери Феодосієві (Дальні), 11 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На нижній терасі Києво-Печерської лаври, у товщі південного схилу широкого яру, що перерізує в цьому місці печерське пасмо. В 1939 та 1982 проводилися вибіркові анатомо-антропологічні до-слідження мощей, в 1966—68 і 1986— 88 — археологічні розкопки у печерах, що дали змогу отримати чимало цінних відомостей про історію цього підземного комплексу та життя його насельників.

Поховання Арсенія (Москвіна) 1876 (іст., мист.). У церкві Здвиження Чесного Хреста Господнього, біля північної стіни перед дверима у печери.

Поховання Філарета (Амфітеатрова) 1857, 1994 (іст.). В аркасолії у північно-західній частині церкви преподобного Феодосія Печерського. Філарет (світське ім'я — Амфітеатров Феодор Георгійович; 17.04.1779, с. Високе, Кромський пов., Орловська губ., тепер РФ — 21.12.1857, Київ) — митрополит Київський і Галицький, богослов. 

Будинок митрополита. 1840 (архіт.). Єдина споруда, що збереглася від архітектурного комплексу колишньої Голосіївської пустині (монастиря), яка міститься в центрі Голосієва, на мальовничій, вкритій лісом, місцевості.