Зведення митрополичого будинку належить до часу найінтенсивнішої забудови і благоустрою пустині, коли вона перетворюється на літню резиденцію митрополита (1837-57) Філарета (Амфітеатрова; 1779-1857). На його замовлення проект будинку був складений київським єпархіальним архітектором П. Спарро, споруду зводили під керівництвом підрядчика К. Іванова.
Одноповерховий, цегляний, у плані прямокутний (близький до квадрата), зі складною системою внутрішнього планування. Окремі приміщення відводилися під кабінет митрополита, їдальню, опочивальню, вітальню, гардероб тощо. У південно-східній частині будинку було розміщено домову церкву в ім’я св. Іоанна Багатостраждального. Головний західний фасад фланкують ризаліти з трикутними фронтонами, центральну частину фасаду декоровано фронтоном кілеподібної форми. У кінці 19 ст. з півночі до будинку зроблено прямокутну в плані прибудову.
Споруда є оригінальним зразком цивільної архітектури серед. 19 ст.
У радянський час будинок було передано сільськогосподарському інституту, 1993 повернуто церковній громаді, яка здійснила ремонтно-відбудовні роботи, відродила домову церкву [390]. 

• Іванов К.
,
• Спарро П.
,
• Філарет (Амфітеатров)