Житловий будинок 1874, в яко­му проживав Оглоблин О. П. (архіт., іст.). Андріївський узвіз, 4/26.

Житловий будинок 1899—1900, в якому проживав Ляскоронський В. Г., містилися явочні квартири Організаційного комітету II з'їзду РСДРП (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 38. На червоній лінії забудови вулиці. До кін. 19 ст. на ділянці, що належала Д.Колядіну, були одноповерховий дерев'яний будинок і крамниця. Існуючий прибутковий будинок розрахований на фронтальний огляд, зведено за проектом арх. В. Ніколаєва.

Особняк Беретті О. В. 1848, в якому містилися заклади Історичної секції ВУАН, працювали Грушевський М. С. та інші вчені (архіт., іст). На розі Володимирської та Малопідвальної. Вул. Володимирська, 35, 

Вул. Володимир­ська, 47. Житловий будинок 1889–90, в якому містилися Рисувальна школа Мурашка М. І., гімназії Бейтель А. О., Перетяткович В. А.. Археологічний інститут (архіт., іст.). У рядовій забудові вулиці, в кварталі між вулицями Прорізною і Б. Хмельницького.

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

П'ята Києво-печерська гімназія, 1885—86 (іст.). Вул. Суворова, 1. На розі з вул. Січневого повстання. Бу­динок гімназії зведений на ділянці, що належала військовому відомству, за проектом військового інж. М. Чекмарьова.

Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір. 

Підземні споруди, 17–18 ст. (археол., архіт.). На території заповідника. В архівних джерелах згадуються численні підземелля, збудовані у Софійському кафедральному монастирі в 17 ст. 1839 перший їх огляд здійснив О. Ставровський. Матеріали не збереглися, відомо тільки, що обстежені споруди складалися з трьох довгих, обкладених цеглою галерей, які за наказом митрополита Самуїла (Миславського) ліквідовані у кін. 18 ст.