Житловий будинок 1808, в якому проживав Стрельбицький С. І., містилася Подільська богадільня Дегтерьова М. П. (архіт., іст.). Вул. Покровська, 5. Розташований окремо, з відступом від червоної лінії забудови вулиці, навпроти старого Контрактового будинку.
Пошук за тегом
Воскресенська церква, кін. 17—19 ст.
Воскресенська церква, кін. 17—19 ст. (архіт.). Вул. Січневого повстання, 27. Біля північно-східного муру Києво-Печерської лаври, з півдня межує з садибою палацу 18 ст. київського генерал-губернатора. Тут, на території колишньої торговельної площі Печерського містечка спочатку була дерев'яна Воскресенська церква з дзвіницею, поряд з нею — дерев'яні крамниці та склади, які давали Лаврі значні прибутки. Муровану Воскресенську церкву у стилі українського бароко споруджено 1696—98 коштом полковника київського гарнізону К. Мокиєвського.
Особняк 18 – поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських
Особняк 18 – поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських (архіт., іст.). Вул. Спаська, 16-б. У глибині ділянки, так само, як і до перепланування Подолу. Садиба оточена невисокою огорожею. Особняк поділяв подвір'я на дві частини: передню (господарську) й тильну (із садом). Первісно одноповерховий з підвалом, можливо з мансардою, у плані – трикамерний зі склепінчастими перекриттями.
Дальні печери, 11—12 ст.
Дальні печери, 11—12 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На крайній південній частині, на високому наддніпрянському пагорбі, верхня відмітка якого нижча на 15 м від соборної площі Лаври. Забудова розташована на трьох рівнях. Відіграє важливу роль в архітектурному ансамблі Лаври та міській панорамі з боку Дніпра.