Воскресенська церква, кін. 17—19 ст.
Первісно храм був триапсидним, до середньої гранчастої прилягали дві нижчі, напівкруглі апсиди. Високий світловий підбанник увінчувала барокова баня з глухим ліхтарем і маківкою. Просторова композиція будівлі була симетричною; північний, східний і південний фасади архітектурно рівноцінні з простими площинами. Високо розміщені вікна видовжених пропорцій надавали споруді характерного для доби козацького відродження оборонного вигляду. На західному фасаді, декорованому віконними лиштвами й нішами, був невисокий тамбур з трикутним фронтоном. До 1786 належала Лаврі, пізніше перейшла до єпархіального підпорядкування.
1860—62 за проектом військового інж. Духоніна до західного фасаду прибудовано трапезну й дзвіницю. Керував будівництвом арх. П. Спарро. При цьому було втрачено «усефасадність» пам'ятки, стрункість її пропорцій. Домінуючою у загальній композиції храму з боку площі стала триярусна дзвіниця з високою банею, яка мала дев'ять дзвонів. Щоб знову перенести головний акцент споруди на церкву, за проектом арх. Грейфана 1867 її зробили п'ятибанною. Надбудова чотирьох бань остаточно спотворила первісне стилістичне вирішення споруди. 1884 після пожежі бляшану покрівлю розібрано, того ж року церкву відновлено в однобанному варіанті за проектом арх. В. Ніколаєва, під керівництвом київського підрядчика Ф. Альошина. Живописними роботами керував майстер П. Маликов. 1890 за проектом інж. О. Середи розібрано хори, усунуто вівтарні престоли, ліворуч у вівтарі упорядковано жертовник, весь храм перетворено на теплий. У 2-й пол. 19 ст. значно змінився не тільки вигляд церкви, але й усієї садиби. 1860—80 ділянку обнесено цегляними мурами, при яких влаштовано будинки для почту, священика, безкоштовні приміщення для прочан, свічні та іконні крамниці. 1906 за проектом військового інж. Жолтухіна каменяр Жолтунов і слюсар Морочинський встановили цегляну браму з візерунчастими металевими стулками. Значні ремонтно-реставраційні роботи проведено 1978—85 за проектом архітекторів І. Малакової та В. Отченашка: відновлено фрагменти фасадів церкви й дзвіниці, первісну форму цоколю, завершення дзвіниці. В інтер'єрі додатково з'явився дерев'яний тамбур біля вхідних дверей. 1985—86 під час консервації олійного живопису кін. 19 ст. бригадою художника-реставратора О. Аісаневича відкрито давніші шари настінного розпису.
Церква однобанна, хрещата у плані, з бічними вівтарями. Біля північної і південної стін храму у 19 ст. прибудовані приміщення ризниці й бібліотеки. Споруда зберігає характерні риси самобутньої української архітектури рубежу 17—18 ст.
Тепер — діючий храм [384).
- Аісаневич О. ,
- Альошин Ф. ,
- Грейфан ,
- Жолтунов ,
- Жолтухін ,
- Малакова І. ,
- Маликов П. ,
- Морочинський ,
- Ніколаєв В. М. ,
- Отченашко В. ,
- Середи О. ,
- Спарро П.
Також на цій вулиці
-
Садиба 1900-х рр., 1912, 1930-х рр., в якій проживали Істоміни М. П., О. П. і Ф. П., Ковалевський В. І.
Січневого повстання, 16
-
Брама з огорожею, 1860
Лаврская улица, 31
-
Братський корпус, 1886
Лаврская улица, 31
-
Будинок настоятеля, 1884, 1909
Лаврская улица, 31
-
Будинок церковнопарафіяльної школи та проскурні
Лаврская улица, 31
-
Церква преподобного Феодосія Печерського, 1698—1700
Лаврська вулиця, 31
-
Пороховий льох у Павлівському бастіоні, 1748
Січневого повстання, 17
-
Пороховий льох в Олексіївському бастіоні, 1783
Січневого повстання, 46
-
Пам'ятний знак Нестору, 1988
Січневого повстання, 25
-
Меморіальний комплекс пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані, 1999
Січневого повстання
-
Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50
Січневого повстання, 1
-
Особняк Бердяева М. М. 1-ї пол. 19 ст. та корпус лікарні очних хвороб Попових М. Т. та Є. Г. 1887
Січневого повстання, 10-а
-
Прибутковий будинок Микільського військового монастиря 1913—14, в якому містилося Військове міністерство Української Держави
Січневого повстання, 11
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Січневого повстання, 12
-
Палац піонерів та школярів ім. М. Островського, 1962—65
Січневого повстання, 13
-
Житловий будинок працівників Червонопрапорного заводу («Арсенал»), серед. 1930-х рр.
Січневого повстання, 14
-
Спаса на Берестові церква, 11–12 ст., 14–15 ст., 1-а пол. 17 – поч. 19 ст.
Січневого повстання, 15
-
Житловий будинок, 1937
Січневого повстання, 17
-
Житловий будинок 1960, в якому проживав Солов'яненко А. Б.
Січневого повстання, 26
-
Житловий комплекс з дитячим садком 1934—40, де проживали Кулик К. П., Куценко В. І.
Січневого повстання, 3-а
-
Служби і флігель садиби Інженерного двору, серед. – кін. 19 ст.
Січневого повстання, 3-в
-
Арсенал 1784—1803, де у креслярській канцелярії працював Андріє- вич Я. М.
Січневого повстання, 30
-
Житловий будинок, 1938
Січневого повстання, 4/6
-
Меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої вітчизняної війни 1941—1945 років», 1981
Січневого повстання, 44
-
Житловий будинок 1959, в якому проживав Гончар І. М.
Січневого повстання, 46
-
Садиба кін. 18 – поч. 20 ст., в якій проживали родини Вігелів, Іпсіланті, відомі діячі культури, містилася живописна школа Києво-Печерської лаври
Січневого повстання, 6