Садиба 1899—1900, в якій проживав Глієр Р. М. (архіт., іст.). ВУЛ. Горького, 23, 23-Б, 23-В. 

Будинок 1946-51, в якому проживав Рильський М. Т. (іст ). Вул. М. Рильського, 7 На пагорбі, що височить над Горіховатськими ставками і межує з Голосіївським лісом. Двоповерховий, цегляний, з невеликою мансардою. Дах під червоною черепицею, стіни — пісочного кольору, наріжжя — білого, цоколь і дерев'яні фронтони сірі. У будинку вісім кімнат — чотири на першому і чотири на другому поверсі. За допомогою давніх друзів поета — селекціонера зі Сквири Й. Магомета і акад. М. Гришка біля будинку закладено сад.

Житловий будинок композиторів, 1955-56 (архіт., іст.). Вул. Софійська, 16/16, на розі з пров. Михайлівським, на червоній лінії забудови вулиці. Історія садиби відома з останньої чв. 19 ст., коли її власником був титулярний радник М. Хижняков.

Будинок 1973, в якому проживав Лученко Д.О. (іст.). Вул. Суворова, 19а У другому ряді забудови, на подвур’ї. Шістнадцятиповерховий, облицьований білою плткою. 

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.