Пошук за тегом

Житловий будинок 1912—14, в якому містилася редакція журналу «Ґедз», проживали Вербицький О. М., Тимошенко Ю. Т.

Житловий будинок 1912—14, в якому містилася редакція журналу «Ґедз», проживали Вербицький О. М., Тимошенко Ю. Т. (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 20/24. У найвищій частині Старокиївського плато, на розі з вул. Стрілецькою. Разом з більш раннім будинком на вул. Стрілецькій, 24 з трьох боків по периметру обіймає історичну територію садиби та вихо­дить на червону лінію забудови.

Житловий будинок 1906, в якому проживав Стешенко І. М.

Житловий будинок 1906, в якому проживав Стешенко І. М. (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 43 На червоній лінії забудови вулиці. До 1899 садибна ділянка мала № 39, у складі її забудови дерев'яні одноповерховий житловий будинок і сараї.

Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретар­ство освіти УЦР, Міністерства народ­ної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працюва­ли і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політич­ного і державного життя

Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретар­ство освіти УЦР, Міністерства народ­ної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працюва­ли і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політич­ного і державного життя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 14. Входить до ан­самблю споруд Університету св. Воло­димира, задуманого арх. В. Беретті, чоловим фасадом виходить на черво­ну лінію забудови бульвару. 

Житловий будинок 1898, в якому містилася Жіноча гімназія Стельмашенка М. О., проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя

Житловий будинок 1898, в якому містилася Жіноча гімназія Стельмашенка М. О., проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 28/29. На розі з вул. О. Гончара, на червоних лініях забудови вулиць. Історія садиби простежується з 1856, коли нею володіла міщанка М. Курінна. 

Садиба кін. 1880-х рр., в якій проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя

Садиба кін. 1880-х рр., в якій проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 32-а, 32-б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 32-а) і флігеля у дворі (№ 32-б). 1861—88 ділянка входила до складу великої наріжної садиби, що належала вчителю Києво-Софійського (з 1872 — Києво-Подільського) духовного училища Л. Волошкевичу.

Садиба 1875—76, 1886—99, в якій містилися навчальні заклади Жекуліної А. В., Українське наукове товариство, редакції і контори журналів «Записки Українського наукового товариства в Києві», «Літературно-науковий вістник», «Україна», бюро Това-риства для надання допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій, проживали Волошинов О. Ф., Лотоцький О. Г., Матушевський Ф. П., відбулися установчі збори Української академії наук, розміщувалася редакція газети «Молода гвардія», в якій працювали Ман

Садиба 1875—76, 1886—99, в якій містилися навчальні заклади Жекуліної А. В., Українське наукове товариство, редакції і контори журналів «Записки Українського наукового товариства в Києві», «Літературно-науковий вістник», «Україна», бюро Това-риства для надання допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій, проживали Волошинов О. Ф., Лотоцький О. Г., Матушевський Ф. П., відбулися установчі збори Української академії наук, розміщувалася редакція газети «Молода гвардія», в якій працювали Маняк В. А., Чорновіл В. М. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 36, 36-е, 38, 38-б. Складається з головного будинку (№ 36) і житлового будинку (№ 38) на червоній лінії забудови вулиці та двох флігелів (№ 36-е, 38-б) на подвір'ї. З поч. 19 ст. ділянка входила до складу великої садиби, яка межувала з вул. Рейтарською і залишками давнього фортечного валу, що прилягав до пл. Львівської.