Олексіївський притулок для дітей військових, 1901—02 (архіт., іст.). Вул. Мельникова, 81. На червоній лінії забудови вулиці.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.

Будинок учбового скотного двору, 1900 (архіт.). На території колишнього скотного двору в південно-західній похилій частині садиби КПІ, між спорудами 1930—1950-х рр.

Парк, поч. 20 ст. (містобуд.). Просп. Перемоги. На схилі пагорба між будівлями інституту та просп. Перемоги. Територія — 12 га. Закладення парку передбачено  конкурсним проектом І. Кітнера.

Хімічний павільйон, 1898—1899 (архіт., іст.). Корпус № 4. Упродовж західної частини паркової алеї, на одній червоній лінії забудови з головним навчальним корпусом.