Житловий будинок 1908—09, в якому проживали Виноградов В. В., Тржецеський А. А. (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 18. На розі з вул. Стрілець­кою, на червоних лініях забудови ву­лиць. Історія садиби відома з поч. 19 ст. (показана на плані Києва 1803). Під час пізнішого запровадження окремих но­мерів садиб для кожної вулиці отрима­ла № 16/3—5, у 1898 — № 18.

Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Ліндеман В. К. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 107/47. На розі з вул. Л. Толсто­го, на червоних лініях забудови. П’ятиповерховий, цегляний, пофарбо­ваний, у плані Г-подібний, з крилами різної довжини й зрізаним наріжжям.

Пропедевтичної та неврологічної клінік корпус 1884—85, 1907—08, в якому працювали відомі лікарі та вчені (іст.). На третій терасі лікарняної садиби. Будинок триповерховий (перший поверх цокольний), цегляний. В 1884—85 за проектом арх. В. Ніколаєва зведено первісний двоповерховий об'єм як лікарняний барак на 50 ліжок — т. зв. кам'яний павільйон.

Терапевтичного чоловічого та хірургічного відділень корпус 1914— 17, в якому працювали відомі лікарі та вчені (архіт., іст.). У західній частині четвертої тераси, поряд з корпусом терапевтичного жіночого відділення. У проектуванні будинку брав участь інж. С. Смирнов. У 1990-х рр. здійснено капітальний ремонт з надбудовою четвертого поверху і прибудовою тильного об'єму, що утворив замкнуте внутрішнє подвір'я.