Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Володимирський кадетський корпус, 1849—57 (архіт., іст). Просп, Повітрофлотський, 6.Розташо­ваний окремо, біля високого плато, на невеликій відстані від сучасної житло­вої п’яти-, дев'ятиповерхової забудови з півдня та сходу. Із заходу ділянка обмежена залишками старого кадет­ського березового гаю (вирубаний 1918—20), з півночі—невеликим ком­плексом стадіону Збройних сил Укра­їни.

Макарія митрополита київського священномученика церква, 1897, 20 ст. (архіт., іст., мист.). Вул. Стара Поляна, 46. На г. Юрковиця на Татарці. Садиба з будівлями церкви та парафіяльної школи обнесена цегляною огорожею.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилося Київське губернське у фабричних і гірничо-заводських справах присутствіє, проживав Морозов П. І. (архіт., іст.). Вул. Стрілецька, 12. На червоній лінії забудови. Зведений у 1880–90-х рр. Першим з відомих власників садибної ділянки був Ф. Бурдзинський, з 1901 нею володіли Над. і Нат. Орловські.

Лікарня Київського благодійного товариства 1909—10, в якій працював Трітшель К. Г. (архіт., іст.).ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 104. У глибині ділянки на розі вулиць Червоноармійської та Лабораторної. Первісно № 116.