Житловий будинок («Замок Річарда — Левове Серце») 1902—04, в якому проживали Голубєв С. Т., Дядченко Г. К., Красицький Ф. С. та інші, містилася редакція журналу «Шершень» (архіт., іст.). 

Вул. Володимир­ська, 47. Житловий будинок 1889–90, в якому містилися Рисувальна школа Мурашка М. І., гімназії Бейтель А. О., Перетяткович В. А.. Археологічний інститут (архіт., іст.). У рядовій забудові вулиці, в кварталі між вулицями Прорізною і Б. Хмельницького.

Художнє училище, 1901—02 (архіт., іст.). Вул. Воровського, 2.

Житловий будинок рубежу 19-20 ст., в якому проживала Екстер О. О. (іст.). Вул. Круглоуніверситетська, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Триповерховий, цегляний.

Житловий будинок 1897, в яко­му містилися правління Київського то­вариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини, проживав Сандлер О. А. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 23. На чер­воній лінії вулиці, на крутому рельєфі, в ряді периметральної забудови кварта­лу. Зведений для чиновника Д. Гебенштрейта, будівництвом керував цивіль­ний інж. К. Іванов. На подвір'ї зберег­лася стайня з каретним сараєм, перебу­дована під гараж.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Макарія митрополита київського священномученика церква, 1897, 20 ст. (архіт., іст., мист.). Вул. Стара Поляна, 46. На г. Юрковиця на Татарці. Садиба з будівлями церкви та парафіяльної школи обнесена цегляною огорожею.

Кирилівська церква, 12—19 ст. (архіт., іст., мист.). Збудовано чернігівським князем Всеволодом — Кирилом ІІ Ольговичем, який одержав перемогу у боротьбі за київський великокнязівський престол 1139, на честь святого Кирила Александрійського. Зведена у традиціях київської архітектурної школи доби феодальної роздрібненості. Була князівсько-боярською усипальнею Ольговичів.

Володимирський собор, 1862— 96 (архіт., іст., мист.). Бульв. Т. Шев­ченка, 20. На одній з центральних магістралей міста, у центрі невеликої Ботанічної пл. У 1852 петербурзькому арх. І. Штрому було замовлено проект собору на честь князя Володимира — хрестителя Русі, затверджений 1853. Була запроектована велична 13-банна, хрещата у плані споруда у російсько - візантійському стилі.