Житловий будинок 1912, в якому проживали Душечкін О. І., Ідзковський А. Л, Любомирський Г. Л, Протопонов В, П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 8-а. На червоній лінії забудови. Зведений у садибі Т. Роговської за проектом арх. М. Бобрусова.

Житловий будинок 1910, в якому проживали О. Олесь, О. Ольжич. ВУЛ. Горького, 64/16

Другий житловий будинок працівників Ради Народних Комісарів УСРР 1930-х рр., в якому проживали Козицький П. О., Коротченко Д. С., Мануїльський Д. 3. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 20/8. На розі вулиць Шовковичної та Інститутської.

Житловий будинок 1879, в якому проживали фон Мулерт Ф. В., Риб Є. А., перебував Чайковський П. І., містилася редакція газети «Dziennik kijowski» (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 9. На червоній лінії забудови вулиці. Садиба не раз змінювала нумерацію: до 1898 — № 11, з 1898 — № 13. Спору­джено на замовлення відомого діяча Київської міської думи інж. М. Добриніна за проектом арх. О. Шіле. У 1941 будинок пошкоджено в резуль­таті вибуху. У повоєнні роки віднов­лено з надбудовою четвертого поверху в архітектурних формах основного об'єму.

Готель для прочан («Странноприїмниця») 1858—97, в якому проживали Кушнір М. О., Максимович М. О., Марко Вовчок, Риб Є. А. (архіт., іст.). Вул. Трьохсвятительська, 4-б, 4-в. На південь від будинку трапезної, з виходом торцевих фасадів на червону лінію забудови вул. Трьохсвятительської та до парку «Володимирська гірка».

Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.  (архіт., іст.).Хрещатик, 21. У ряді забудови вулиці, на перехресті з вул. Лютеранською. Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, В. Созанського на місці двох довоєнних будинків на розі вулиць Хрещатик і Лютеранської (№ 29/1 та 31/2). 

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.

Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення геть­ман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату ос­віти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Бог­данову.