ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Садиба повітового дворянського училища 19 ст., в якій містилася перша недільна школа (архіт., іст.). Вул. Костянтинівська, 9, Хорива, 6. На розі вулиць Хорива та Костянтинівської.

Будинок 1910-х рр., в якому проживала Олена Пчілка (іст). Вул. Овруцька, 6. Стоїть окремо в оточенні зелених насаджень. Двоповерховий, з великими прямокутними прорізами вікон. Симетричний головний фасад межує з вузьким хідником розширеної проїжджої частини вулиці. Східний бічний фасад має тригранний ризаліт з добудованими дерев яними заскленими верандами на поверхах. Складна конфігурація плану зумовлена внутрішньою структурою квартир, які мали виходи на подвір'я.

Пам'ятник Драгоманову М.П. 2002 (мист.). Вул. Пирогова, 9. Ліворуч від входу до головного корпусу Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

Пам'ятне Місце панахиди по Т.Г.Шевченку і жалобної процесії до пароплава 1861 (іст). Від пл. Поштової до моста метро.

Житловий будинок 1910, в яко­му проживали Леся Українка, Олена Пчілка (архіт., іст.). Вул. Саксагансько­го, 101. На червоній лінії вулиці, в ряді історичної забудови. Зведено на замов­лення інж.- технолога С. Лаврентьєва (можливо, брав участь у його споруд­женні). Використовувався як прибутко­вий житловий будинок з торговельни­ми приміщеннями у цокольному по­версі. Первісним плануванням перед­бачалося по дві квартири на кожному поверсі з виділенням допоміжних при­міщень з чорними сходами у тильний ризаліт.

Житловий будинок 1889, в яко­му проживали родина Косачів, Хитрово М. С., містилася редакція журналів «Рідний край», «Молода Україна» (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 97. На червоній лінії забудови вулиці, пра­вим крилом приблокований до будинку № 99, ліворуч — вільна від забудови ділянка.

Прибутковий будинок Софійського митрополичого дому 1904–13, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичні та церковні діячі (архіт., іст.). Вул. Стрілецька, 7/6. Первісна адреса № 3, згодом 1-а, 1-б, 1-в. На червоній лінії забудови, на цвинтарі Софійського собору. Складається з трьох у різний час побудованих об'ємів.

Пивоварний Завод Акціонерного Товариства - Будинок головної контори 1872 — 73, в якому бували Термен О. Ф., Хряков М. Г., проживав і працював Михальчук К. П. (архіт., іст.). По фронту заводської садиби. Зведений арх. В. Ніколаєвим разом з іншими спорудами першої черги забудови заводу. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний.

Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного і державного жит­тя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 18. На червоній лінії забудови. Споруд­жено в кілька етапів спеціально для Другої гімназії за проектом арх. П. Шлейфера. 1854—56 на межі з вулицею зведено об'єм з фасадом зав­довжки 43 сажня, двоповерховий флі­гель, холодні служби і колодязі на подвір'ї.

Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір.