Житловий будинок 19 ст., в якому проживали Врубель М. О., Котарбінський В. О., Орловський В. Д. (архіт., іст.). Вул. Десятинна, 14.

Інститут газу, в якому працювали відомі вчені (іст). Вул. Дегтерьовська, 39.

Лікарня Євангелістської лютеранської громади 1913, в якій працював Іванов В. М. (архіт., іст.). Ю. Коцюбинського, 9. Поряд з Новопавлівським сквером, біля підніжжя пагорба, на якому в 19 ст. збудовано обсерваторію університету св. Володимира; відділена від вулиці садочком. Головний корпус лікарні та двоповерхову службову будівлю на подвір'ї зведено за проектом мюнхенського арх. Кольмана, київського арх. Е. Брадтмана (під його наглядом) та інж. М. Міхельсона.

Будинок 1956, в якому проживав Їжакевич І. С. (іст). Вул. М. Садовського, 8-а. У глибині подвір'я під горою. Одноповерховий, цегляний, критий шифером.

Китаївська пустинь - Троїцька церква, 1763—67 (архіт., іст.). У центрі Китаївської пустині, поблизу ставка. Споруджено за указом Синоду від 1759 арх. Києво-Печерської лаври С. Ковніром коштом князя О. Голіцина, війта І. Сичевського, київських жителів В. Гудими, К. Сулими та ін. 1854, після перейменування Китаївської пустині на Свято-Троїцьку, здійснено капітальний ремонт.

Видубицький Свято-Михайлівський монастир, 11 – 19 ст. (архіт., іст.). Вул. Видубицька, 40. У мальовничому урочищі Видубичі, на правому березі Дніпра, за 2 км на південь від Києво-Печерської лаври. Межує з територією Центрального республіканського ботанічного саду НАНУ. З двох боків оточений високими пагорбами, вкритими лісом та чагарником; із східного боку відкривається Дніпро. За переказами, саме тут, під горою, з Дніпра спливла («видибнула») дерев'яна скульптура язичницького ідола Перуна, скинута за наказом князя Володимира під час хрещення киян у кін. 10 ст. Звідси й назва місцевості. Згідно з літописом, тут був перевіз у Київ з лівого берега Дніпра.

Георгіївський собор, 1696–1701 (архіт., мист.). У центрі Видубицького монастиря. Цегляний, п'ятибанний, у плані хрещатий, дев'ятидільний. Під час ремонту 1899, очевидно, знищено первісні розписи (їхні залишки виявлено під час останніх ремонтно-реставраційних робіт). 

Михайлівська церква, 11–18 ст. (архіт., іст., мист.). Споруджена в 1070-х рр, князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого. Збереглася її західна частина з нартексом на висоту до початку склепінь.