Володимирський узвіз, 2. Купецьке зібрання, 1882 (Національна філармонія України) (архіт., іст.).

ВУЛ. О. ГОНЧАРА, 44, 1911 – 1912 Житловий будинок, в якому проживали Грунський М. К., Де-Метц Г. Г. (архіт., іст.).

Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР, в яких працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 55-б.

Житловий будинок 1897, в яко­му містилися правління Київського то­вариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини, проживав Сандлер О. А. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 23. На чер­воній лінії вулиці, на крутому рельєфі, в ряді периметральної забудови кварта­лу. Зведений для чиновника Д. Гебенштрейта, будівництвом керував цивіль­ний інж. К. Іванов. На подвір'ї зберег­лася стайня з каретним сараєм, перебу­дована під гараж.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.