Чотириповерховий, цегляний, пофар­бований. Перекриття пласкі, дерев'яні. Дах двосхилий з бляшаним покриттям. Планування притаманне будинкам з Г-подібним планом, коли служби роз­міщені під кутом до житлової части­ни. Первісно кожний поверх мав дві квартири (передпокій, кабінет, віталь­ня, їдальня, спальня, кухня, санвузол). Головні гранітні сходи освітлюють­ся верхнім світлом, пов'язані з кух­нями чорні сходи мають пряме освіт­лення.

Фасади виконано із застосуванням еле­ментів опорядження, характерних для стилю ренесанс. Композиція вуличного фасаду симетрично-осьова, підкресле­на центральним ризалітом з бічними лоджіями і терасами з майстерно вико­наними легкими колонами та ажурни­ми ґратами чавунного литва. Гурти, карнизи, пілястри, лиштви та сандрики тиньковані. Фасад на рівні першого по­верху внаслідок переробок повністю змінений. Первісне планування й опо­рядження квартир (ліплення стель, паркетні набірні підлоги, двері тощо) в основному збереглися.

Споруда — зразок прибуткового жит­лового будинку періоду раннього істо­ризму з добре збереженим об'ємно- планувальним вирішенням, оригіналь­ним оздобленням фасадів та інтер'єрів.

1906-12 у квартирі № 4 будинку містилося правління Київського това­риства фотографів-аматорів «Дагер». За період свого існування (1901—17) воно зажило значної слави. У перші ро­ки об'єднувало фотографів Києва і Київської губ., згодом його діяльність поширилася на всю Україну. В його роботі брали участь відомі фотомайст ри, вчені, художники, зокрема М. Бі- ляшівський, В. Галімський, В. Гудшон, Г. Де-Метц, В. Кульженко, В. Менк, В. Орловський, М. Пимоненко та ін. Товариство займалося питаннями те­орії і практики фотографічної справи, сприяло розвиткові й поширенню ху­дожньої, технічної й наукової фото­графії. З цією метою члени товариства здійснювали експедиції, в ході яких фотографували архітектурні пам'ятки, предмети старовини, історичні місце­вості, фіксували побут жителів різних регіонів тощо. їхні твори відзначені на­городами на всеросійських та міжна­родних виставках, зокрема 1912 в Ант­верпені. В січні 1911 у будинку Міської публічної бібліотеки (сучасна вул. М. Грушевського, 1) було організова­но Міжнародний фотосалон-виставку, присвячений 10-річчю київського това­риства, в якому взяли участь відомі фотомайстри України, Росії, Австрії, Вели­кої Британії, США, Франції та ін. країн. 1906—11 товариство «Дагер» очолював Петров Микола Олександрович (1875— 1940) — фахівець в галузі фотографії, викладач Київського політехнічного інституту (1905—20), завідувач худож­нім відділом журналу «Вестник фото- графии» (з 1911). Завдяки йому товари­ство досягло великих успіхів й визнан­ня. Проживав на вул. Маріїнсько-Бла говіщенській, 74 (тепер вул. Саксаганського), де в 1906—11 працювало і правління товариства. 1901—06 розмі­щувалося на вул. Пироговській, 5; (те­пер вул. Пирогова); 1912—14 — на вул. Хрещатик, 50 (тепер № 52); 1914—17 — на вул. Хрещатик, 7 (будинок не збе­рігся).

1911 у квартирі № 4 проживав фото­граф О. Губчевський, який 1913 очолив товариство. У цьому ж будинку з 1909 містилося фотоательє «Гудшон і Губчевський».

1918, за Української Держави, в будин­ку діяло управління Київської залоги, яке очолював генерал-лейтенант О. Кушакевич. Тут, згідно з наказом гетьма­на П. Скоропадського від 15 жовтня про створення Національної гвар­дії, почали формуватися штаб Збірного корпусу та Київська добровольча (офі­церська) дружина, що входила до його складу. Корпус, а також за сумісниц­твом дружину очолював генерал-майор Л. Кирпичов. Військові частини ком­плектувалися із добровольців і офіце­рів воєнного часу — громадян Україн­ської Держави, які не мали повної військової освіти і тому не мали права служити в кадровій українській армії.

14 листопада командування дружини оголосило про своє підпорядкування Добровольчій армії генерала А. Денікіна. Того ж дня над входом до будинку було піднято російський прапор. Дру­жина брала участь у боях з військами Директорії, 14 грудня 1918 капітулюва­ла в Педагогічному музеї (вул. Володимирська, 57).

У 1930-х рр. в будинку проживав Санд­лер Оскар Аронович (1910—81) — ком­позитор, заслужений артист Казах. РСР (з 1943), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1967). У 1937 закінчив Київську консерваторію, працював у київських театрах. Автор музики до кількох ба- летів, театральних вистав, кінофільмів, пісень.

Тепер на першому поверсі перукарня та магазини [1170].

• Біляшівський М.Ф.
,
• Галімський В.
,
• Грушевський М. С.
,
• Губчевський О.
,
• Гудшон В.
,
• Де-Метц Г.
,
• Кирпичов Л.
,
• Кульженко В. С.
,
• Кушакевич О.
,
• Менк В.
,
• Орловський В. Д.
,
• Петров М. О.
,
• Пимоненко М. К.
,
• Санд­лер О. А.
,
• Скоропадський П. П.