Садиба 1910-х рр., в якій проживали Стеценко К. Г., Тулуб З. П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 6, 6-а. На червоній лінії вулиці.

Садиба 1899—1900, в якій проживав Глієр Р. М. (архіт., іст.). ВУЛ. Горького, 23, 23-Б, 23-В. 

Житловий будинок 1879, в якому проживали фон Мулерт Ф. В., Риб Є. А., перебував Чайковський П. І., містилася редакція газети «Dziennik kijowski» (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 9. На червоній лінії забудови вулиці. Садиба не раз змінювала нумерацію: до 1898 — № 11, з 1898 — № 13. Спору­джено на замовлення відомого діяча Київської міської думи інж. М. Добриніна за проектом арх. О. Шіле. У 1941 будинок пошкоджено в резуль­таті вибуху. У повоєнні роки віднов­лено з надбудовою четвертого поверху в архітектурних формах основного об'єму.

Готель для прочан («Странноприїмниця») 1858—97, в якому проживали Кушнір М. О., Максимович М. О., Марко Вовчок, Риб Є. А. (архіт., іст.). Вул. Трьохсвятительська, 4-б, 4-в. На південь від будинку трапезної, з виходом торцевих фасадів на червону лінію забудови вул. Трьохсвятительської та до парку «Володимирська гірка».

Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного і державного жит­тя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 18. На червоній лінії забудови. Споруд­жено в кілька етапів спеціально для Другої гімназії за проектом арх. П. Шлейфера. 1854—56 на межі з вулицею зведено об'єм з фасадом зав­довжки 43 сажня, двоповерховий флі­гель, холодні служби і колодязі на подвір'ї.

Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення геть­ман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату ос­віти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Бог­данову.