Реальне училище, 1858–61 (архіт., іст.).Вул. Велика Житомирська, 2.

Будинок житлового кооперативу «Радянський лікар» 1928-30, в якому проживали Альошин П. Ф., Гаккебуш Л. М., Іванов В. М. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 17/2. На розі вулиць Великої Житомирської та Стрілецької. Один з перших багатоквартирних житлових будинків, зведених у радянський час у Києві. Споруджений за проектом арх. П. Альошиним у стилі конструктивізму.

Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892 (архіт., іст.). Вул. Воло­димирська, 54. У кварталі між бульв. Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького. 

Комерційне училище, 1897—1900. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 24

Будинок (другий) житлового кооперативу «Радянський лікар» 1931— 36, в якому проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  19—20 ст. (архіт., іст., містобуд.). Заньковецької вулиця, 5/2

Залізничний вокзал станції «Київ-Пасажирський» 1927—30 (архіт., іст.). Пл. Вокзальна, 1. Неподалік від центру міста, на узвишші, за р. Лібідь, своїм великим об'ємом замикає перспективу вул. Комінтерну.

Житловий будинок співро­бітників ВУАН 1934, в якому прожива­ли відомі вчені (іст.). Вул. Рейтарська, 11. На червоній лінії забудови вулиці. Зведений за проектом арх. П. Альоши- на на місці зруйнованого двоповерхо­вого будинку, що належав директору Першої чоловічої гімназії М. Сторожен- ку й мав наскрізні квартири з № 13. В одній з них на поч. 20 ст. жив Ю. Да- видов, онук декабриста В. Давидова.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Адміністративний будинок, 1953-55 (архіт.). Вул. Хрещатик, 24. На дугоподібній у плані червоній лінії забудови вулиці, між будинками Головпоштамту (№ 22) та Міністерства культури (№ 28), з якими утворює суцільну лінію забудови.

Особняк Могилевцева С. С. 1901, в якому проживали відомі діячі науки, громадсько-політичного і державного життя (архіт., іст., мист.). Вул. Шовковична, 17/2 (з 1918). У 1917р. -№ 15-а. На розі з вул. П. Орлика, на червоних лініях забудови вулиць, на ділянці з садом.

Міське парафіяльне училище ім. Терещенка Н. А. 1906, де містилися Українська державна академія мистецтв, Київська артилерійська спецшкола № 13 (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 40. Первісно № 38. На червоній лінії забудови вулиці, бічним фасадом звернене у бік пл. Львівської. Історія садиби простежується з 1837, коли вона становила власність поміщика Кандиби.

Корпус Київської єпархіальної училищної ради 1903, 1908–09, в якому проживали Липківський В. К., Мстислав (Скрипник), Никанор (Бурчак-Абрамович) (архіт., іст.). Уздовж проїзду від південної в'їзної вежі до Софійського собору. На ділянці, частину якої займав зведений 1858–59 за проектом єпархіального арх. П. Спарро двоповерховий цегляний, у плані Г-подібний «квартирний» корпус Київської духовної консисторії, розібраний 1901. 

Будинок митрополита 18 – поч. 19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Міністерства ісповідань УНР та Української Держави, Київський архітектурний інститут, Академія архітектури УРСР, працювали відомі громадсько-політичні, державні, культурні діячі, вчені (архіт., іст.).