Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися Самаритські курси Товариства допомоги для інтелігентних жінок, працювали відомі вчені й лікарі (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 6. У рядовій забудові вулиці. Входив до складу садиби між вулицями Малою Житомирською та Михайлівською.
Житловий будинок 1897, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини, проживав Сандлер О. А. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 23. На червоній лінії вулиці, на крутому рельєфі, в ряді периметральної забудови кварталу. Зведений для чиновника Д. Гебенштрейта, будівництвом керував цивільний інж. К. Іванов. На подвір'ї збереглася стайня з каретним сараєм, перебудована під гараж.
Садиба 1909—11 (архіт.). Вул. Різницька, 9-а, 9-б. Складається з двох споруд: головного будинку, розташованого у рядовій забудові вулиці, та флігеля на подвір'ї. Згідно з архівними даними, садиба відома з 1867, коли дружина надвірного радника Н. Безбородькіна зверталася за кредитом до страхового товариства. На той час тут існували одноповерхові будинки, сараї, сад.
Садиба 1897—98, в якій містилося правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 74, 74-б. Історична забудова садиби складається з головного будинку на червоній лінії вулиці та флігеля у глибині ділянки, споруджених за проектом арх. А.-Ф. Краусса на замовлення домовласниці М. Лубковської (раніше у садибі розташовувались одноповерхові дерев'яні будівлі).
Дача, 1905—08 (архіт.). Вул. Львівська, 18. У глибині садиби, головним фасадом звернена до вулиці. Зведена на замовлення В. Гудшон; за первісною адресою — вул. Пушкінська, 18.
