Китаївська пустинь, 16—20 ст. (архіт., іст.). Вул. Китаївська, 15—32. Вниз за течією Дніпра, за 9 км від центру Києва, в урочищі Китаєве, на підвищеному березі ставка, оточеного пагорбами, порослими лісом.

Воскресенська церква, кін. 17—19 ст. (архіт.). Вул. Січневого пов­стання, 27. Біля північно-східного муру Києво-Печерської лаври, з пів­дня межує з садибою палацу 18 ст. київського генерал-губернатора. Тут, на території колишньої торговельної площі Печерського містечка спочатку була дерев'яна Воскресенська церква з дзвіницею, поряд з нею — дерев'яні крамниці та склади, які давали Лаврі значні прибутки. Муровану Воскресенську церкву у стилі українського бароко споруджено 1696—98 коштом полковника київського гарнізону К. Мокиєвського.

Гостиний двір, 19—20 ст. (архіт., іст.). У південно-західній частині території Лаври, на пологому схилі, що спускається в бік Дальніх і Ближніх печер (називався також «странноприїмниця»). За літописними свідченнями, на цьому місці, ймовірно, існувала странноприїмниця для калік, незрячих, хворих та знедолених, заснована 1062 преп. Феодосієм Печерським, який для цієї мети «...сотвори двір коло монастиря свого та церкву святого Стефана».