Пошук за тегом

Київський метрополітен – Станція Дніпро

Станція «Дніпро», 1960 (архіт.). На правому березі Дніпра, у місці ви­ходу траси метрополітену до моста через р. Дніпро (архітектори Г. Гранаткін, А. Ігнащенко, П. Красиць­кий, С. Крушинський, С. Павловський). Платформа підноситься над рівнем на­бережної на естакаді, що є початком мосту.

Особняк 1899, в якому проживали Жаданівський Б. П., Карачківський М. Ф., Краусс А.-Ф. К., Нестеров П. М.

Особняк 1899, в якому проживали Жаданівський Б. П., Карачківський М. Ф., Краусс А.-Ф. К., Нестеров П. М. (архіт., іст.). Вул. Московська, 5.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Ульянов Д. І., містилися приватні навчальні заклади, правління Спілки композиторів України, редакція журналу «Радуга», де працювали відомі діячі науки і куль­тури

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Ульянов Д. І., містилися приватні навчальні заклади, правління Спілки композиторів України, редакція журналу «Радуга», де працювали відомі діячі науки і куль­тури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 32-а, 32-б. Складається з головного будинку (№ 32—32-а) на червоній лінії забудови вулиці й флігеля у глибині ділянки (№ 32-б).

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.

Житловий будинок 1875—76, 1880—81, в якому проживали Афанась­ев Є. І., Кржижановський Г. М., Черкунов М. Т.

Житловий будинок 1875—76, 1880—81, в якому проживали Афанась­ев Є. І., Кржижановський Г. М., Черкунов М. Т. (архіт., іст.). Вул. Терещенківська, 11. На червоній лінії забудови. 1874 ділянку придбав з публічних торгів доктор медицини Є. Афанасьев.

 

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.