Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39 (архіт., іст.). Вул. М. Грушевського, 5.

Житловий будинок, 1935 (архіг.). Вул. Інститутська, 16. На ділянці, яку в 1930-х рр. піддано значній реконструкції. Збудований за проектом арх. С. Григор'єва. За своїм масштабом вписується у забудову, що склалася, зберігаючи в цілому і в деталях композиційну самостійність.

Другий житловий будинок працівників Ради Народних Комісарів УСРР 1930-х рр., в якому проживали Козицький П. О., Коротченко Д. С., Мануїльський Д. 3. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 20/8. На розі вулиць Шовковичної та Інститутської.

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 20. Виходить чоловими фасадами на дві вулиці: вул. Пушкінську — вздовж червоної лінії забудови і на вул. Б. Хмельницького — з 25-метровим відступом від фронту забудови, сформованого будівлями колишньої Колегії Павла Ґалаґана (наріжний цегляний будинок комплексу знесено у 1980-х рр.). Зведення житлового будинку для акторів Київського державного академічного театру опери та балету було своєрідним дарунком союзного уряду після тріумфальних виступів театру на Декаді українського мистецтва в Москві 1936.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Житловий будинок співробітників РНК УСРР, 1935 (архіт.). Вул. Шовковична, 21. На червоній лінії забудови вулиці. Виділяється імпозантністю архітектурного вигляду і об'ємно-просторовим рішенням. Споруджено за проектом арх. С. Григор'єва, затвердженим 1934, у стилі пізній конструктивізм.