КИЇВСЬКА КОНСЕРВАТОРІЯ (Національна музична академія України ім. П. Чайковського). кін. 19—20 ст. (архіт., іст.). Вул. Архітектора Городецького, 1—3/11

Житловий будинок 1910–11, в якому бував Бабель І. Е., проживали Стасюк М. М., Шейнін Є. П. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 33–35. На розі з вул. Горького, на червоних лініях забудови вулиць. Зведено посекційно як прибутковий будинок купця Б. Гронфайна за проектом арх. Й. Зекцера.

Житловий будинок 1912–15, в якому проживав Бабель І. Е. (архіт., іст.). Вул. Стрітенська, 3/15. На розі з вул. О. Гончара, на червоних лініях забудови вулиць. Історія садиби відома з 1880, коли її власниця – дружина ніжинського грека Є. Бабаїотова звернулася до будівельного відділу Міської управи по дозвіл на забудову ділянки.

Садиба 1902—04, в якій містилися готель «Ермітаж», де зупинялися відомі діячі науки і культури, редакція журналу «Огни» (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 26, 26-а. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 26) і флігеля на подвір’ї (№ 26-а).

Житловий будинок 1906, в якому проживав Бабель І. Е. (іст.). Вул. Червоноармійська, 30. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений за проектом арх. М. Казанського. Чотириповерховий, цегляний.

Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Бабель І. Е., Горецький Л. К., Івасюк М. І., родина Богрових, містились Український геоло­гічний комітет і Український науководослідний геологічний інститут ВУАН, в яких працював Різниченко В. В. (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 4. З іс­торичної забудови на ділянці зберегли­ся п'ятиповерховий будинок на межі з вулицею, двоповерховий флігель та од­ноповерхова службова споруда.