Вул. Володимирська, 51-а. Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Терещенко М. І. (іст.). На по­двір'ї, паралельно вулиці. Чотирипо­верховий, цегляний, тинькований.

Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Комерційне училище, 1897—1900. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 24

Будинок 19–20 ст., в якому містилися наукові установи ВУАН–АН УРСР–НАН України, працювали і проживали відомі вчені (іст.). Вул. Терещенківська, 3. На червоній лінії забудови. Первісний об’єм двоповерхового цегляного особняка за типовим проектом на сім віконних осей зведений відразу після спланування ділянки 1842.

Садиба 19 ст., в якій прожива­ли Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генераль­не секретарство праці УЦР, Міністер­ства праці УНР та Української Держа­ви (архіт., іст., мист.). Бульв. Т. Шев­ченка, 12. На розі з вул. Терещенківською. Складається з особняка на черво­них лініях забудови вулиць і флігеля в другому ряді забудови.

Садиба 1874—75, в якій про­живали Терещенко І. Н., Терещен­ко М. І., містилися генеральне секре­тарство шляхів сполучення УЦР і УНР, Міністерства шляхів сполучення УНР і Української Держави, було обрано Директорію УНР (архіт, іст.). Бульв. Т. Шевченка, 34. На розі з вул. М. Ко­цюбинського.

Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення геть­ман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату ос­віти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Бог­данову.