Інститут фізіології рослин і генетики, в якому працювали відомі вчені  (іст.). Вул. Васильківська, 31/17. Комплекс споруд інституту складається з двох корпусів - головного та лабораторного, побудованих у 1945-60-і рр. Заснований 1946 на базі відділу фізіології живлення рослин і агрохімії Інституту ботаніки АН УРСР як Інститут фізіології і агрохімії рослин АН УРСР, з 1956 - Український науково-дослідний інститут фізіології рослин у складі Української академії сільськогосподарських наук, з 1962 - Інститут фізіології рослин АН УРСР, з 1986 - Інститут фізіології рослин і генетики АН УРСР (тепер НАН України).

Київський метрополітен – Станція «Вокзальна», 1960 (архіт.). Вокзальна пл. Наземний вестибуль (архітектори А. Добровольський, І. Масленков) улаштовано в першому поверсі приміського вокзалу. Кругла ескалаторна зала наземного вестибуля перекрита банею, розчленованою декоративними нервюрами. Стіна облицьована коричневим мармуром «садахло» й увінчана карнизом простого малюнка. Освітлення зали закарнизне. Підземний вестибуль глибокого закладення (архітектори В. Єжов, С. Кагонін, В. Скугарев, І. Шемседінов, худ. О. Мизін).

Пам'ятник Чубарю В. Я. 1970 (мист.) Просп. Відрадний. На осі алеї по центру проспекту. Автори — ск. І. Шаповал, арх. І. Шемседінов. Розміри: вис. погруддя — 0,8 м, постаменту — 3,7 х 1,05 х 0,9 м, стилобата — 4,2 х 6,0 м.

Пам'ятник Стражеску М. Д. 1974 (мист.). Вул. Народного ополчення, 5. Біля входу до будинку Українського науково-дослідного інституту кардіології (заснований М. Стражеском і названий його ім'ям), звернений до вулиці. Автори — ск. І. Шаповал, арх. І. Шемседінов.

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 20. Виходить чоловими фасадами на дві вулиці: вул. Пушкінську — вздовж червоної лінії забудови і на вул. Б. Хмельницького — з 25-метровим відступом від фронту забудови, сформованого будівлями колишньої Колегії Павла Ґалаґана (наріжний цегляний будинок комплексу знесено у 1980-х рр.). Зведення житлового будинку для акторів Київського державного академічного театру опери та балету було своєрідним дарунком союзного уряду після тріумфальних виступів театру на Декаді українського мистецтва в Москві 1936.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.