Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст. (архіт., іст., мист.). Контрактова пл., 3. Займає квартал між Контрактовою пл., вулицями Г. Сковороди, Волоською та Іллінською, формує забудову центральної частини Подолу. Являє собою комплекс споруд, зведених у різний час.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Онуфріївська (Палатна), 1701 (корпус № 83). На зверненій до Дніпра східній ділянці оборонного муру верхньої території Лаври, у точці зміни його напрямку. Збудована коштом гетьмана І. Мазепи.

Галерея з входом в Антонієві (Ближні) печери та келіями, 18-19 ст. (архіт., мист.). Корпус № 41. Прибудова до північно-східного наріжжя церкви Здвиження Чесного Хреста Господнього (корпус № 36), вкомпонована у ділянку крутого схилу нижче садової тераси. Активно формує західний фронт забудови подвір'я Ближніх печер. 

Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці, 11—19 ст. (архіт., іст., мист.). На початку вул. Жилої. Головна планувальна вісь підземного храму перетинає вулицю під прямим кутом і об'єднує приміщення з обох її боків. Цей перетин — головний вхід до храму. Найдавніша церква в Антонієвих печерах.

Церква преподобного Антонія Печерського, 16—19 ст. (архіт., іст., мист.). У північно-східній частині Ближніх печер, у кінці східного відгалуження, праворуч від головної вул. Печерної, навпроти келії Антонія. Найвіддаленіша з трьох церков Ближніх печер.

Церква преподобного Варлаама Печерського, 1691—19 ст. (архіт., іст., мист.). На північному боці поперечного провулка, який з'єднує головну вул. Жилу та подібну східну гілку системи печерних ходів. Збудовано в січні-квітні 1691 заходами архімандрита Києво-Печерської лаври (1684-90) та митрополита Київського і Галицького (з 1690) Варлаама (Ясинського) за настоятеля монастиря Мелетія (Вуяхевича-Височинського) і блюстителя печер ієромонаха Іларіона.