Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Онуфріївська (Палатна), 1701
Найдавніше зображення споруди – на гравюрі 1702 Л. Тарасевича. Первісно була двоярусною. У 18 – на початку 20 століття завершувалася хрестом-корогвою - «прапором Христової перемоги».
За період існування зазнала перебудов і переробок. До 1718 використовувалась як церква святого Онуфрія, культ якого був поширений в Україні в минулі століття (звідси й назва вежі). Наявність церкви підтверджує Інокентій (Щирський) у присвяті гетьману
І. Мазепі до гравюри із зображенням преподобного Онуфрія – «великому великого угодника Бжія Прп. Онуфрія любителю и любовь свою воздвиженны во память его на стенах Лавры Печерской храмом известившему». Будівля пошкоджена під час пожежі 1718. Про необхідність поновлення церкви св. Онуфрія йдеться у повідомленні архімандрита Іоанникія (Сенютовича) Київському губернатору – князю П. Голіцину. На існування церкви на оборонних мурах до пожежі 1718 вказує історик М. Берлинський («одна церква на північно-східному наріжжі монастиря перетворена на монастирську палатну»). У поясненні до плану Києво-Печерської лаври видання 1826 митрополита Євгенія (Болховітінова) також позначена «палата, колишня церква, де зберігаються тепер різні столові припаси». Переведена з корпусу № 13 палата (полата) розміщувалась у вежі з останньої чверті 18 століття.
Бляшане покриття даху зроблено у середині 1780-х років. З кінця 18 століття до 1920-х років використовувалася для зберігання запасів соленої та в'яленої риби, круп, бобових, сухофруктів, олії та інших продуктів харчування для трапези. Звідси друга назва вежі – Палатна.
1906 капітально відремонтована з облицюванням цеглою, 1907 встановлено металеві ґрати у вікна. Пошкоджена 1918, 1942-43. У 2-й половині 1940-х років використовувалась овочевою базою. 1952-53 відремонтована за проектом архітектора
І. Шмульсона й пристосована під лабораторію спецсплавів Інституту металознавства АН УРСР (містилася тут до кінця 1960-х років). Залізобетонними конструкціями було укріплено мурування стін, влаштовано систему вентиляції, водяного опалення та енергопостачання. Таке пристосування негативно впливало на стан збереження пам'ятки.
1986 за проектом архітектора Л. Мішуткіної розпочато комплексні роботи з реставрації споруди у формах початку 18 століття. Було укріплено фундаменти, замінено перекриття, сходи, відновлено конструкції завершення, встановлено нові заповнення вікон і дверей, ґрати (реставрацію не закінчено). Двоярусна, цегляна, тинькована, побілена, у плані хрещата зі зрізаними наріжжями рамен. Дах напівшпилястий над кожним раменом, з вальмами над зрізаними наріжжями, з мансардними приміщеннями, завершений на перетині гребенів дерев'яною маківкою-ліхтариком. Стіни й склепіння другого ярусу виконано з цегли на вапняному розчині. Міжповерхові перекриття – із сучасних матеріалів. Фундаменти гранітні.
Вирішена у формах українського бароко. Фасади другого ярусу декоровано наріжними лопатками, розкріпованим карнизом, профільованими лиштвами і трикутними сандриками в оформленні вікон, міжповерховими гуртами. Перший ярус має гладеньку площину стін. Вхід влаштовано з заходу.
Пам'ятка – цінний зразок оборонної архітектури початку 18 століття. Тепер на реставрації.
Також на цій вулиці
-
Верхня територія Лаври, 11–20 ст.
Січневого повстання
-
Ближні печери, 11—20 ст.
Січневого повстання
-
Гостиний двір, 19—20 ст.
Січневого повстання
-
Споруди за мурами монастиря
Січневого повстання
-
Дальні печери, 11—12 ст.
Січневого повстання
-
Брама нижня (Печерна, або південна), 1792—95
Січневого повстання
-
Брама східна, 1898
Січневого повстання
-
Будинок іконописних школи й майстерні та ключні 1880—83, в якому містився Музей архітектури Лаврського музею культів та побуту, працювали і проживали відомі діячі культури
Січневого повстання
-
Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури
Січневого повстання
-
Бібліотека митрополита Флавіана 1908—09, в будинку якої містилася Реставраційна майстерня Всеукраїнського музейного містечка, де працювали Касперович М. І., Кржемінський К. І.
Січневого повстання
-
Брама в'їзна (північна) до господарського двору, 1884
Січневого повстання
-
Будинок намісника Києво-Печерської лаври 17—19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Лаврська іконописна школа, відділ письма й друку Лаврського музею культів та побуту, працювали і проживали відомі діячі науки та культури
Січневого повстання
-
Будинок півчих митрополичого хору 1902—03, в якому працювали Іадор (Ткаченко), Феогност (Ніколаєнко), містився Музей України (Збірка Потоцького П. П.)
Січневого повстання
-
Будинок митрополита 1727— 1867, в якому проживали відомі церковні та державні діячі, містились управління Лаврського музею культів та побуту і Всеукраїнського музейного містечка, відділ станкового малярства музею, працювали і проживали відомі діячі науки і культури
Січневого повстання
-
Велика лаврська дзвіниця, 1731—45
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Готель 1906–08
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Друкарня 18–19 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Економічний корпус 18-19 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії, 18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії крилошан 1720-21, в яких проживав Флавіан (Приходько)
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії «майстрові» (старо-крилошанський корпус) 1727-80, 1848
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Ківорій водосвятний, 1897
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Лікарня братська 1841-42, 61, де містився відділ нумізматики Лаврського музею культів та побуту
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мури оборонні верхньої території, 1698–1701, 19 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії полатного та шафаря (будинок келаря), 1759—61
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Крамниця іконна, 1902-03
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур оборонний, 12-13 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Надгробки Долгорукова Д. І. та Долгорукової Н. Б., 1774
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Крамниця книжкова 1811-12
Січневого повстання
-
Пекарня, келія, книжкова крамниця (Ковнірівський корпус), 17-18 ст.
Січневого повстання
-
Підземні споруди верхньої території Лаври, 11-18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Кухня Трапезної палати, кінець 17-19 ст.
Січневого повстання
-
Поховання Столипіна П. А. 1911
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Лазня братська, 1887-88
Січневого повстання
-
Поховання Щербаківського Д. М. 1927
Січневого повстання
-
Словолитня, 18—19 ст., з брамою, 1865
Січневого повстання
-
Собор Успіння Пресвятої Богородиці, 11–20 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Льодовня, 1893
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Оранжерея, 1914, 1950-і роки
Січневого повстання
-
Трапезна палата з церквою в ім'я преподобних Антонія та Феодосія Печерських 1893—95, 1902—10, де проживали Варфоломей (Іванов), Володимир (Кобець), Феодосій (Михайлов- ський)
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Майстерня покрівельна (бляшана), середина 19 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Майстерня столярна, 1904
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Майстерня столярна друкарська, кінець 18 – 19
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур з брамою біля Великої лаврської дзвіниці, 18 – початок 19 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур підпірний тераси з оглядовим майданчиком, 18 століття
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Набиральня та коректорська, 1897-98
Січневого повстання
-
Церква Благовіщення Пресвятій Богородиці, 11—20 ст.
Січневого повстання
-
Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Надгробок Іпсіланті К. О., 1818, 1997. На подвір'ї будинку півчих митрополичого хору
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Палітурня, 1903-04
Січневого повстання
-
Поховання Іскри І. І. та Кочубея В. Л. 1708
Січневого повстання
-
Проскурня нова, 1913
Січневого повстання
-
Церква (трапезна), 12 ст.
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Іоанна Кущника, 1696–1701
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Південна (Годинникова), 1698–1701
Січневого повстання
-
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Північна («Малярна»), 1838-41
Січневого повстання