ЗОЛОТІ ВОРОТА 11 ст. (архіт., іст.). У Золотоворітському сквері, на розі вулиць Володимирської та Ярославового Валу. Після завершення консерваційно-реставраційних та будівельних робіт 1982 є домінантою у навколишній забудові.

Ближні печери, 11—20 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Під верхньою територією Лаври, на південно-східному виступі пагорба, відокремленого від території Дальніх печер глибокою долиною. До головного подвір'я на терасі ведуть дерев'яна галерея, що починається біля нижньої (Печерної, або південної) брами верхньої території Лаври, та узвіз, який відгалужується від дороги на Дальні печери та йде повз огорожі саду. 

Пам'ятне місце поховання Антонія Печерського 1073 (іст.). Ліворуч від входу у церкву преподобного Антонія Печерського.

Поховання Іллі Муромця бл. 1188 (іст.). У камері навпроти входу до церкви Введення у храм Пресвятої Богородиці.

Церква преподобного Антонія Печерського, 16—19 ст. (архіт., іст., мист.). У північно-східній частині Ближніх печер, у кінці східного відгалуження, праворуч від головної вул. Печерної, навпроти келії Антонія. Найвіддаленіша з трьох церков Ближніх печер.

Софійський кафедральний монастир, 11-18 ст. (археол., архіт., іст., мист., містобуд.). Вул. Володимирська, 20/1, 22, 22-а, 24, вул. Стрілецька, 7/6, пров. Георгіївський, 2, пров. Рильський, 1, 3, 5/5. Садиба монастиря обмежена сучасною лінією забудови вул. Володимирської, червоними лініями пров. Георгіївського (за винятком розміщеного на межі будинку № 2), вул. Стрілецької, пров. Рильського та пл. Софійської. 

Ризниця Дальніх печер, 19 — поч. 20 ст. (архіт.). Корпус № 73. Біля крутого схилу східної частини Дальніх печер, поряд з оборонним муром, що є підпірним на цій ділянці, межує з входом у Феодосієві печери.