Вул. Володимирська, З6. Готель кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Гашек Я., Котарбінський В. О., Кричевський Ф. Г., Петлюра С. В. (іст.). На червоній лінії забудови вулиці Шестиповерховий, цегляний, з аттиковим поверхом.
Пошук за тегом
Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада
Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимирська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шевченка, з невеликим відступом від червоної лінії забудови.
Житловий будинок 1893, в якому проживав Петлюра С. В., містилася редакція газети «Слово»
Вул. Володимирська, 78. Житловий будинок 1893, в якому проживав Петлюра С. В., містилася редакція газети «Слово» (іст ). На схилі вулиці.
Житловий будинок 1892, в якому проживав Томашевський С. П., містилася редакція «Робітничої газети»
Житловий будинок 1892, в якому проживав Томашевський С. П., містилася редакція «Робітничої газети» (архіт., іст.). Колишній пров. Михайлівський, 35 — тепер вул. Паторжинського, 6.
Перша в світі паровозна лабораторія, будинок останньої чв. 19 ст.
Будинок останньої чв. 19 ст., в якому було створено першу в світі паровозну лабораторію (іст.). На території електровагоноремонтного заводу.
Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися секретаріат Київської організації УСДРП, редакція «Робітничої газети», проживав Скворцов І. П.
Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися секретаріат Київської організації УСДРП, редакція «Робітничої газети», проживав Скворцов І. П. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 22. У ряді суцільної забудови на червоній лінії вулиці, на похилій ділянці. Первісно мав № 28. Зведений як прибутковий будинок.
Миколаївське Артилерійське Училище 1914—18
Миколаївське Артилерійське Училище 1914—18 (архіт., іст ). Просп. Повітрофлотський, 28 — вул. Курська, 1/26, 3, 5.
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Київський загальноміський ревком Січневого повстання 1918
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Київський загальноміський ревком Січневого повстання 1918 (іст.). Вул. Червоноармійська, 47. На червоній лінії забудови вулиці. Шестиповерховий, цегляний.
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва (іст.). Бульв. Т. Шевченка, 8/26. На розі з вул. Пушкінською, на червоних лініях забудови. Ділянка первісно входила до складу великої наріжної садиби, що включала також сучасні при будинкові ділянки на вул. Пушкінській, 24 та бульв. Т. Шевченка, 8—10.
Житловий будинок 1-ї пол. 1880-х рр., в якому містилися редакції місячника «Нова громада», газети «Рада», проживав Чупринка Г. А.
Житловий будинок 1-ї пол. 1880-х рр., в якому містилися редакції місячника «Нова громада», газети «Рада», проживав Чупринка Г. А. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Перший з відомих власників садиби — Л. Емангард. 1884 забудову ділянки, що йому належала, складали триповерховий будинок з підвалом і проїздом у двір на червоній лінії вулиці і три цегляні господарські споруди (каретний сарай та стайні) на подвір'ї.