ПОДІЛ - Церква Успіння Богородиці Пирогощі, 12 ст. (археол.). На пл. Контрактовій, на перетині вулиць Фролівської та Микільсько-Притиської.

Пам'ятний знак першій школі на Русі 1988 (мист). Вул. Володимирська, 2. На території Національного музею історії України.

 Церква Різдва Богородиці (вірменська), 14—15 ст. (археол.). На вул. Покровській, 7, на території садиби Покровської церкви. Виявив і дослідив Г. Івакін 1975, 1985. На глибині 1,1—1,5 м досліджено фрагменти фундаменту і підлоги. Фундамент складено з плінфи способом «у ящик». Зовнішні ряди — з цілої плінфи розміром 31,0—32,0 х 20,0—21,0 х 5,0—5,5 см та жолобчастої цегли, т. зв. литовки. Середину забутовано каменем та битою плінфою  на піщано-вапняному розчині. Нижні 18 рядів зовнішнього мурування фундаменту викладено на глиняному розчині. Підлога — з полив'яних квадратних і трикутних плиток жовтого, зеленого та синього кольорів, пізніше її перекрили іншою підлогою з канелюрованої цегли (23,5—25,5 х 10,5—12,5 х 7,5—9,0 см).

Спаса на Берестові церква, 11–12 ст., 14–15 ст., 1-а пол. 17 – поч. 19 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Вул. Січневого повстання, 15. Розташована на північний схід від комплексу споруд Києво-Печерської лаври, за земляним валом старої Києво-Печерської фортеці. У давньоруську добу на цій території було с. Берестове із заміською резиденцією кн. Володимира Святославича, в якій він і помер 1015.

Місто Ізяслава-Святополка - Надбрамна церква, остання чв. 12 ст. (археол.). Вул. Трьохсвятительська, 8. На території верхнього плато Володимирської гірки на північ від Михайлівського Золотоверхого собору. Дослідив Г. Івакін 1999.