Садиба 1891—92, в якій місти­лося Київське громадське зібрання, від­бувалися збори «Української народ­ної громади», діяла Культурна референтура ОУН  (архіт., іст., мист.). Вул. Володимирська, 45.

Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 19. У глибині ділянки, за фасадним будинком, зведеним у 1934—35 на місці попереднього головного садибного будинку (теж має № 19). Історія садиби відома з 1849, коли її придбав аптекар Л. Сегет у попереднього власника — поручика Я. Васильєва. Після його смерті в 1871 ділянку успадкували сини власника М. і Ф. Сегети. На той час на території садиби розташовувалися півтораповерховий фасадний будинок у стилі пізнього класицизму й дерев'яні житлові флігелі.

Будинок 1875, 1935—36, в якому проживали відомі актори та режисери (іст.). Вул. Б. Хмельницького, 5. На червоній лінії забудови вулиці, прилягає до будівлі Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Споруджено, ймовірно, одночасно з Театром О. Бергоньє, який відкрив у ньому кав’ярню з більярдом. Первісно двоповерховий, 1935—36 надбудовано третій поверх.

Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27.  Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).