Садиба 1891—92, в якій місти­лося Київське громадське зібрання, від­бувалися збори «Української народ­ної громади», діяла Культурна референтура ОУН  (архіт., іст., мист.). Вул. Володимирська, 45.

Житловий будинок поч. 1900-х рр., в якому проживав Вовкушевський Г. Д. (іст.). Вул. Воровського, 15.

Київська контора Державного банку, 1-а третина 20 ст. (архіт., іст., мист.). Вул. Інститутська, 9-а. На схилі пагорба, що зумовило різноповерховість споруди.

Садиба 2-ї пол. 19 ст., де містилися Бессарабські казарми, штаб Київського укріпленого району (архіт., іст.). Вул. Артема, 24.

Міські казарми 1900-12, в яких містилися відомі військові формування (архіт., іст.). Вул. Мельникова, 24. Виходять на червону лінію забудови вулиці. Комплекс споруд військового призначення. Сформувався на колишній околиці Києва Лук'янівці, де для забезпечення «військової квартирної повинності» міська влада муніципальним коштом збудувала казарми.

Житловий будинок 1897, в яко­му містилися правління Київського то­вариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини, проживав Сандлер О. А. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 23. На чер­воній лінії вулиці, на крутому рельєфі, в ряді периметральної забудови кварта­лу. Зведений для чиновника Д. Гебенштрейта, будівництвом керував цивіль­ний інж. К. Іванов. На подвір'ї зберег­лася стайня з каретним сараєм, перебу­дована під гараж.

 Садиба 1873—74, в якій прожи­вали Давидов Ю. Л., родина Чистяко- вих, Стороженко А. В. (іст.). Вул. Рей­тарська, 13. Складається з головного будинку в рядовій забудові вулиці й флігеля, розташованого на подвір'ї. Головний будинок цегляний, первісно двоповерховий, згодом надбудовано третій поверх. Мав наскрізні квартири з будинком № 11, що не зберігся. Спо­руджений за проектом арх. В. Якуніна. До кін. 19 ст. забудова ділянки неодно­разово змінювалася.

Московська нижня брама, 1779 (архіт.). Вул. Наводницька. Нижче від головної (верхньої) Московської брами, у поперечному валу Ближнього ретраншементу, що захищав південні підступи до цитаделі з боку Наводницького яру.

Житловий будинок, 1869-70 (архіт.). Вул. Софійська, 20/21. На розі з Володимирським проїздом, на червоних лініях забудови вулиць, чоловим фасадом звернений до пл. Софійської. Садибу було виділено з колишнього чорного двору Софійського монастиря і придбано містом 1837. Перший з її відомих власників до 1858 – київський купець С. Митрофанов.

Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Скоропадський П. П. (архіт., іст.). вул. Червоноармійська, 21. На червоній лінії забудови вулиці. До 1898 — № 27. У серед. 19 ст. ділянка належала подружжю Є. і К. Орловських, з 1871 — міщанину С.Стрілецькому. З 1880-х рр. — І. Розенберг, з кін. 1890-х до кін. 1910-х рр. - подружжю Л. і Р. Бендерських, які, вочевидь, і були замовниками будівництва наявного чотириповерхового будинку. 

Житловий будинок 1909—11, в якому містилися редакція і головне бюро часопису «Око» (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 5. На червоній лінії забудови вулиці. Історію садиби простежено з 1851, коли її купила кня­гиня Л. Жевахова. Первісну забудову складали дерев'яні споруди. 

Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення геть­ман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату ос­віти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Бог­данову.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст. (корпус № 4) Поблизу Свято-Троїцької надбрамної церкви, з півночі обмежує прохід від Святої брами до соборної площі та формує північний фронт забудови останньої.

Надгробок Палтової В. П., 1879 (мист.). Біля південного фасаду церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Орієнтований на схід. Має вигляд храму-усипальні, встановленого над підземною камерою-криптою. Чавунний, у плані прямокутний. Розміри: заг. вис. — 2,87 м, шир. — 1,85 м, довж. — 1,95 м. Плита: довж. — 1,39 м, шир. — 0,89 м.