Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 19. У глибині ділянки, за фасадним будинком, зведеним у 1934—35 на місці попереднього головного садибного будинку (теж має № 19). Історія садиби відома з 1849, коли її придбав аптекар Л. Сегет у попереднього власника — поручика Я. Васильєва. Після його смерті в 1871 ділянку успадкували сини власника М. і Ф. Сегети. На той час на території садиби розташовувалися півтораповерховий фасадний будинок у стилі пізнього класицизму й дерев'яні житлові флігелі.
Пошук за тегом
Будинок 1875, 1935—36, в якому проживали відомі актори та режисери
Будинок 1875, 1935—36, в якому проживали відомі актори та режисери (іст.). Вул. Б. Хмельницького, 5. На червоній лінії забудови вулиці, прилягає до будівлі Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Споруджено, ймовірно, одночасно з Театром О. Бергоньє, який відкрив у ньому кав’ярню з більярдом. Первісно двоповерховий, 1935—36 надбудовано третій поверх.
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Iндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П. (архіт., іст.). Хрещатик, 52. На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови. Первісно мав № 58.