Будинок 1911—12 приватних на­вчальних закладів Жекуліної А. В., в якому містився евакогоспіталь, де по­мер Ватутін М. Ф. (іст.), вул. Артема, 27

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Житловий будинок 1909—14, в якому містилися редакції журналів «Світло» та «Сяйво», проживали відомі представники науки і культури, громадсько-політичні діячі (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 8. На схилі гори, займає ділянку, яка витягнута в глибину кварталу і вузьким фасадом виходить на вул. Паньківську.

Житловий будинок 1911–12, в якому містилася редакція журналу «Шлях», проживав Прокопович В. К. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 123. На червоній лінії забудови  вулиці. Споруджено у садибі домовласника Ш. Цейтліна як прибутковий. Перший поверх первісно займали торговельні заклади, верхні були житловими. В 1940 – 50-х рр. у підвальних приміщеннях будинку містився учбово-виробничий комбінат «УТОГ». У 1950 проведено ремонт підвальних приміщень з укріпленням фундаментів і стін, переплануванням.

Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися правління Товариства українських кооператорів «Наша кооперація», редакція журналу «Наша кооперація», проживав Стасюк М. М. (іст.). Вул. Саксаганського, 83. На червоній лінії забудови вулиці, фронт садиби займає не повністю. Споруджено 1882 на замовлення міщанки Ф. Фатєєвої. Первісно одноповерховий, дерев'яний на цегляному підвалі. 1896 на замовлення наступної власниці – дворянки А. Райської надбудований другим поверхом (технік-будівельник О. Шварценбергер), імовірно тоді ж обкладений цеглою.

Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 50. На червоній лінії забудови вулиці. 1894—95 за проектом арх. Я. Вольмана в садибі дворянки С. Хомицької на межі з вулицею на місці старих дерев'яних споруд зведено первісний об'єм будинку. Його горищний поверх освітлювали круглі люкарни, бічні частини фасаду було прорізано високими прямокутними вікнами з лучковими сандриками.

Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.  (архіт., іст.)  Хрещатик, 44.

Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретар­ство освіти УЦР, Міністерства народ­ної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працюва­ли і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політич­ного і державного життя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 14. Входить до ан­самблю споруд Університету св. Воло­димира, задуманого арх. В. Беретті, чоловим фасадом виходить на черво­ну лінію забудови бульвару. 

Садиба 1875—76, 1886—99, в якій містилися навчальні заклади Жекуліної А. В., Українське наукове товариство, редакції і контори журналів «Записки Українського наукового товариства в Києві», «Літературно-науковий вістник», «Україна», бюро Това-риства для надання допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій, проживали Волошинов О. Ф., Лотоцький О. Г., Матушевський Ф. П., відбулися установчі збори Української академії наук, розміщувалася редакція газети «Молода гвардія», в якій працювали Маняк В. А., Чорновіл В. М. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 36, 36-е, 38, 38-б. Складається з головного будинку (№ 36) і житлового будинку (№ 38) на червоній лінії забудови вулиці та двох флігелів (№ 36-е, 38-б) на подвір'ї. З поч. 19 ст. ділянка входила до складу великої садиби, яка межувала з вул. Рейтарською і залишками давнього фортечного валу, що прилягав до пл. Львівської.