Інститут шляхетних дівчат 1838—43, в якому викладав Лисенко М. В., містилося управління НКВС УРСР, судили і розстрілювали жертв сталінського режиму (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 1.

Міст через Дніпро, з'єднує центральну частину Києва з парковою зоною та пляжами о. Труханового. Споруджений за проектом інституту «Укрпроектстальконструкція» за участю Інституту електрозварювання ім. Є. Патона АН УРСР. Автори проекту – інженери Л. Гомін, В. Кирієнко, В. Сич, Г. Фень, О. Шумицький, архітектори О. Заваров, В. Суворов.

Київська фортеця – Підпірна верхня стіна, 1853—55 (архіт.). Паркова дорога, 2. На схилі Дніпра. Створена для стримування поруйнованого схилу т. зв. правого врізного гласису, спланованого 1851 для обстрілу місцевості між Микільською та Подільською брамами фортеці.

Житловий будинок 1955, в яко­му проживав Скаба А. Д. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 7/2—4. На розі з вул. Пушкінською, на червоних лініях забу­дови. Будинки № 7/2—4 і № 10 по­в'язані між собою єдиним компози­ційним задумом і являють складову частину архітектурного ансамблю, що виник у зв'язку із повоєнним відрод­женням Хрещатика. 1944 в програмі конкурсу на найкращий проект відбу­дови центральної магістралі столиці України передбачалося зведення на Хрещатику драматичного театру із за­лою на 1000—1200 місць.

Фундуклеївська жіноча гімназія 19 ст., 1949—50, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 6. На розі з вул. Пушкінською, на червоних лініях забудови вулиць.

Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953 (архіт.). Вул. Хрещатик, 30/1. На розі з вул. Прорізною, дорівнює висоті суміжного будинку Російського банку для зовнішньої торгівлі (№ 32). Споруджено за проектом архітекторів О. Власова та О. Заварова на місці зруйнованого 1941 триповерхового прибуткового будинку кін. 19 ст., де на поч. 20 ст. містився кінотеатр «Корсо».

Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 32. У ряді післявоєнної забудови. На поч. 20 ст. на цьому місці стояв триповерховий будинок, що належав П. Нечаеву, перший поверх якого займали магазини.

Адміністративний будинок, 1956 (архіт.). Вул. Хрещатик, 34.  На червоній лінії забудови вулиці, фланкує курдонер перед будинком Київської міської ради депутатів трудящих (тепер Київська міська державна адміністрація) на вул. Хрещатик, 36.

Виконком Київської міської ради, 1952—57 (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 36. У ряді суцільної забудови між вулицями Б. Хмельницького та Прорізною з відступом від червоної лінії забудови на 15 м. Споруджено за проектом арх. О. Власова, О. Заварова, О. Малиновського.

ПАМ'ЯТНИК ЩОРСУ М. О.  1954 (мист.). Бульв. Т. Шевченка. На цент­ральній осі бульвару, поблизу його пе­ретину з вул. Комінтерну. Спорудже­ний на місці демонтованого 1918 пам'ятника підприємцю і меценату гра­фу О. Бобринському (частково викори­стано його постамент). Відкритий під час святкування 300-річчя т. зв. воз­з'єднання України з Росією.