Інститут фізіології рослин і генетики, в якому працювали відомі вчені  (іст.). Вул. Васильківська, 31/17. Комплекс споруд інституту складається з двох корпусів - головного та лабораторного, побудованих у 1945-60-і рр. Заснований 1946 на базі відділу фізіології живлення рослин і агрохімії Інституту ботаніки АН УРСР як Інститут фізіології і агрохімії рослин АН УРСР, з 1956 - Український науково-дослідний інститут фізіології рослин у складі Української академії сільськогосподарських наук, з 1962 - Інститут фізіології рослин АН УРСР, з 1986 - Інститут фізіології рослин і генетики АН УРСР (тепер НАН України).

Житловий будинок 1912, в якому проживали Душечкін О. І., Ідзковський А. Л, Любомирський Г. Л, Протопонов В, П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 8-а. На червоній лінії забудови. Зведений у садибі Т. Роговської за проектом арх. М. Бобрусова.

Сільськогосподарська Академія (Національний аграрний університет), 1920—90-і рр. (архіт., іст.). Вулиці Героїв оборони, Генерала Родимцева, Блакитного, Бурмистенка, Васильківська. На верхів'ї пагорба серед Голосіївського лісу та на території поблизу пл. Голосіївської.

 Житловий будинок 1899, поч. 20 ст., в якому проживав Душечкін О. І. (архіт., іст.). Вул. І. Франка, 26-а. У другому ряді забудови ділянки, паралельно червоній лінії вулиці. Триповерховий на напівповерсі будинок споруджено за проектом арх. Є. Толстого на замовлення власника садиби – присяжного повіреного С. Замкова. Надбудований, ймовірно, на поч. 20 ст. На кожному поверсі містилося дві квартири на чотири та п'ять кімнат; у напівповерсі – сараї та комори.