Андріївська церква, 1747—62 (архіт., іст. мист.) Андріївський узвіз, 23. На краю правого підвищеного берега Дніпра, відіграє (з боку річки) роль основної архітектурної домінанти в панорамі західної (старокиївської) частини міста, органічно вписується в її ландшафт.
Житловий будинок 1898—99, в якому містилася «Театральна академія» (іст.). Золотоворітська вулиця, 3
Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.
Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Богданову.
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій містилися гімназія Науменка В. П. та інші навчальні заклади, де працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя, проживали Добровольський Л. П., Ніколаєв В. М., Челпанов Г. І. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 21/20, 21-г, 25. У кін. 19 — на поч. ст. — № 23—25. На розі з вул. О. Гончара.
Житловий будинок 1879, в якому проживав Драгомиров А. М. (іст.). Вул. Терещенківська, 21. На червоній лінії забудови вулиці. Зведений за проектом арх. П. Спарро на замовлення власника ділянки, сина купця Д. Лазарєва. Первісно споруджено триповерхову з підвалом секцію, до якої прилучався чотириповерховий баштоподібний об’єм. У радянський час триповерхову секцію надбудовано одним поверхом, що значною мірою спростило архітектурне вирішення споруди. Будинок чотириповерховий, цегляний, побілений, у плані Т-подібний, на правому фланзі — проїзд у двір (тепер приміщення крамниці).
