Житловий будинок 1898—99, в якому проживали Кривошеєв О. С., Рузський Д. П. (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 11. У ряді щільної фронтальної забудови вулиці. Зведено на замовлення купця 1-ї гільдії Х. Файбишенка, імовірно, за проектом арх. О. Кривошеєва. У 1899 садибу з незавершеною спорудою придбав дворянин С.-К. Модзалевський, музикант-аматор, член Київського літературно-артистичного товариства, бухгалтер Товариства київської каналізації.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживали Жуковський М. Є., Осьмак В. О. (іст.). Вул. Саксагансько­го, 46. З відступом від незабудованого фронту ділянки із значним підвищен­ням рельєфу. П'ятиповерховий (пер­вісно чотириповерховий), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Оформлений у цегляному стилі.

 Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер». (іст.). Хрещатик, 12 На червоній лінії вулиці, в ряді щільної різночасової забудови.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.