Київська фортеця – Капонір другого полігона. 1843-44 (архіг.). Вул. Госпітальна, 24-а. Зведений за зразковим проектом військового інж. К. Оппермана, під керівництвом генерал-майора О. Фреймана.

Київська фортеця – Казарми військових кантоністів, 1835—39 (архіт.). Вул. Московська, 45. На південному краю Печерської височини. Збудовані під керівництвом генерал-майора О. Фреймана.

Київська фортеця - Вежа № 5, 1833—46 (архіт.). Печерський узвіз, 16. Захищала північний схил Печерської височини. Займаючи панівну висоту, створювала разом з вежею № 6, арсенальними майстернями і казармами жандармського полку фортечний фронт з боку Кловського яру.

Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50 (ар­хіт., іст.). Вул. Січневого повстання, 1. Оборонна казарма з головною Микільською брамою фортеці міститься на природному вузькому гребені, що сполучав Печерськ з Палацовою ча­стиною міста. Зі сходу замикає низку оборонних споруд уздовж кромки Печерської височини. Збудована за проектом петербурзького арх. П. Та- манського під керівництвом військо­вого інж. О. Фреймана. Призначалася для розміщення 500 солдатів. Західна частина сполучалася оборонною сті­ною із виробничими майстернями «Арсеналу» (зберігся фрагмент муру).

Дальні печери, 11—12 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На крайній південній частині, на високому наддніпрянському пагорбі, верхня відмітка якого нижча на 15 м від соборної площі Лаври. Забудова розташована на трьох рівнях. Відіграє важливу роль в архітектурному ансамблі Лаври та міській панорамі з боку Дніпра.