Київська фортеця - Капонір другого полігона. 1843-44
Споруда одноповерхова, цегляна, склепінчаста, у плані параболічна, зі зрізаним східним боком. З'єднана з ескарповою стіною валу двома горжовими стінами, які утворили мале внутрішнє подвір'я. На північному та південному фасадах капоніра — по чотири амбразури, на західному - гри, поміж ними — дві. Капонір мав на озброєнні 4 каронади, включав порохову камеру. За конструктивним і планувальним вирішенням подібний до капоніра першого полігона. 1850 порохову камеру, розраховану на бл. 1000 пудів пороху, переобладнано під зберігання артилерійських снарядів. 1863—64 використовувався як в'язниця для учасників польського повстання. З 1868 — склад інтендантського відомства. Тепер відреставрований.
Є складовою частиною Історико-архітектурної пам'ятки-музею «Київська фортеця». Тут планується розмістити стаціонарну експозицію музею «Історія Київської фортеці» [602].
Також на цій вулиці
-
Київська фортеця - Північна напіввежа Госпітального укріплення 1839—42, де у військово-фельдшерській школі навчалися Бєдний Дем'ян, Вишня Остап, Любченко П. П., Огієнко І. І., Щорс М. О.
Госпітальна, 16
-
Київська фортеця - Госпітальне укріплення 1836—51
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця - Капонір третього полігона 1844
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця - Північна брама госпітального укріплення
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця – Будинок госпіталю з лазнею 1836—42
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця - Меморіал учасникам революції 1905—07. 1905—07
Госпітальна, 24-а
-
Косий канонір. 1844—46
Госпітальна, 24-а