Житловий будинок 1912–15, в якому проживав Бабель І. Е. (архіт., іст.). Вул. Стрітенська, 3/15. На розі з вул. О. Гончара, на червоних лініях забудови вулиць. Історія садиби відома з 1880, коли її власниця – дружина ніжинського грека Є. Бабаїотова звернулася до будівельного відділу Міської управи по дозвіл на забудову ділянки.

Флорівський (Вознесенський) жіночий монастир, 16—20 ст. (архіт., іст., містобуд.) Вул. Притисько-Микільська, 5.  Біля підніжжя г. Флорівська (Замкова, Киселівка) з її східного боку. Формує панораму та силует правобережної частини міста.

Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст. (архіт., іст., мист.). Контрактова пл., 3. Займає квартал між Контрактовою пл., вулицями Г. Сковороди, Волоською та Іллінською, формує забудову центральної частини Подолу. Являє собою комплекс споруд, зведених у різний час.

Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».

Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст. (архіт., мист.). Корпус № 27. На головному західному вході на верхній території Лаври, в уступі оборонного муру 1695— 1701. Перша згадка про браму міститься у літописному повідомленні про напад половців 1096.