Управління Південно-Західної залізниці, 1889 (архіт., іст.). Лисенка, 6. Серед рядової забудови, на червоній лінії вулиці, на ділянці, що була придбана 1886 під будівництво адміністративного корпусу правління Товариства Південно-Західної залізниці (ПЗЗ).

Будинок останньої чв. 19 ст., в якому було створено першу в світі паровозну лабораторію (іст.). На території електровагоноремонтного заводу.

Садиба 1875-79, в якій проживали Бородін О. П., Сахновські В. М. і Є. Н., було встановлено перший в Києві телефон (архіт., іст.). Вул. Терещенківська, 17, 17-б. 1875 земельну ділянку, яка включала сучасні прибудинкові ділянки № 15 і № 17 придбала на міських торгах дружина капітана А. Сулимовська. 1875-78 на її замовлення зведено триповерховий з мезоніном будинок № 17 за проектом арх. В. Ніколаєва.

 Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер». (іст.). Хрещатик, 12 На червоній лінії вулиці, в ряді щільної різночасової забудови.

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.

Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27.  Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).