Є домінантою у загальному фронті вулиці. До ділянки прилягали просторі вільні території, сади. Весь квартал було забудовано одно-, двоповерховими будинками. Тому проект будівлі, складений арх. О. Гогеном та інж. В. Куликовським, передбачав огляд величезної споруди у цегляному стилі з різних боків як єдиного моноліту, що має активну містобудівну функцію.
Керували будівництвом інженери В. Куликовський та М. Погребінський. Поставлений на косогорі на складних і ґрунтах, будинок незабаром став осідати, у зовнішніх стінах утворилися небезпечні тріщини. Через це за проектом арх. О. Кобелєва 1898 фундаменти було заглиблено й розширено, цокольний поверх з бутового каменю замінено цегляною кладкою на цементному розчині. У комплексі укріплювальних робіт уперше в Росії було застосовано буронабивні палі інж. А. Страуса.
Чотириповерховий, на підвалі, цегляний. Прямокутна споруда є замкненою по периметру ділянки, поперечний корпус утворює два внутрішніх подвір'я. Первісне планування не змінилося, всі приміщення будинку об'єднуються світлими коридорами по периметрах подвір'їв. Фасади пофарбовано головний (вуличний) фасад має симетрично-осьову композицію. Вертикальні осі підкреслено ризалітами з масивними балконами на величезних ліпних кронштейнах. Модельований у цеглі декор є в основному площинним, орнаментальним. Композиція фасадів виразна у масах, деталі ретельно пророблено. Монументальності фасадів відповідає сувора величність вестибюлю з мармуровими парадними сходами, в інтер'єрах збереглося ліплення.
У 1889—95 рр. керуючий ПЗЗ, 1895 -99 її начальником був Бородін Олександр Парфентійович (1848—98) — інженер вчений у галузі залізничного транспорту, винахідник та організатор досліджень з удосконалення рухомого складу.
У 1896—1905 та 1906 посаду начальника ПЗЗ займав Немішаєв Клавдій Семенович (1849 -1919) — державний діяч, організатор транспорту. У 1905-06 рр. — міністр шляхів Російської імперії. На пошанування К. Немішаєва названо залізничні станції Київської області — Клавдієве та Немішаєве.
В управлінні ПЗЗ працювали також: A. Абрагамсон — начальник служби шляхів, редактор журналу «Инженер»; М. Філоненко - помічник начальника служби руху, інженер і вчений; І. Хижняков — начальник комерційної служби, інженер та громадський діяч, був головою правління Київського товариства літератури та мистецтва; архітектори І. Бєляєв, О. Вербицький, 3. Журавський, О. Кобелєв, В. Куликовський, К. Остроградський, В. Риков.
Тут з липня 1903 до грудня 1905 працював на посаді завідувача лабораторії з випробування будівельних матеріалів Кржижановський Гліб Максиміліанович (1872- 1959) партійний і державний діяч, вчений-енергетик, акад. АН СРСР та акад. ВУАН (з 1929), Герой Соціалістичної Праці (1957). У Києві з 1903 року, здійснював роботу як член Російської частини ЦК РСДРП, входив до складу Організаційного комітету зі скликання II з'їзду партії, а також групи «Вперед».
У відділі служби зборів Управління, що розміщувався на вул. Святославській (тепер вул. Чапаєва), з 1902 до лютого 1905 працював Шліхтер Олександр Григорович (1868—1940) — партійний і державний діяч, акад. ВУАН (з 1929). Був секретарем «Вестника» ПЗЗ. У 1902-4 рр. — член Київського комітету РСДРП, один із організаторів групи «Вперед» (у лютому 1905). В 1903 році О. Шліхтер і Г. Кржижановський були організаторами і керівниками першого загального страйку київських робітників; у лютому 1905 — багатотисячного політичного страйку робітників і службовців ПЗЗ. Страйк відбувався з 7 до 15 лютого, в ньому брало участь 2600 службовців Управління, закінчився задоволенням більшості вимог страйкарів. Революціонери організовували також жовтневий страйк робітників і службовців станції «Київ-2», брали участь у створенні й діяльності Київської Ради робітничих депутатів, у влаштуванні профспілки робітників та службовців ПЗЗ, входили до складу страйкового комітету залізничників. 1904 року виїхали з Києва.
У 1953—80 начальником ПЗЗ був Кривонос Петро Федорович (1910—80) ініціатор стахановського руху на залізничному транспорті, Герой Соціалістичної Праці (1943).
На фасаді будинку 1947 встановлено, 1962 оновлено мармурові меморіальні дошки Г. Кржижановському та О. Шліхтеру і дошку на відзнаку страйку службовців Управління Південно-Західної залізниці у лютому 1905 (арх. П. Захарченко).
Тепер у будинку міститься Державна адміністрація залізничного транспорту України і редакція газети «Магістраль».

• Абрагамсон А. А.
,
• Бєляєв І.
,
• Бородін О. П.
,
• Гоген О.
,
• Журавський З.
,
• Захарченко П.
,
• Кржижановський Г. М.
,
• Кривонос П. Ф.
,
• Куликовський В.
,
• Немішаєв К. С.
,
• Остроградський К. В.
,
• Погребінський М.
,
• Риков В.
,
• Страус А.
,
• Філоненко М.
,
• Хижняков І.
,
• Шліхтер О. Г.