Садиба, 2-а пол. 19 ст. (архіт., іст,, мист.). Вул. Банкова, 2. В історичній місцевості Липки, на червоній лінії забудови вулиці. Садиба на розі вулиць Банкової та Інститутської відома з 60-х рр. 19 ст., належала генерал-ад'ютанту Ф. Трепову. У 1879 на місці дерев'яного будинку на території садиби був споруджений одноповерховий, цегляний. Автор проекту — арх. В. Ніколаєв.

Аскольдова Могила, 9—20 ст. (іст.).

Реальне училище, 1858–61 (архіт., іст.).Вул. Велика Житомирська, 2.

Комплекс доброчинних закладів Терещенків Ф. А. і Н. В., кін. 19 ст. (архіт., іст.). Вул. Нижній Вал, 49. Складається з трьох будинків: безкоштовних квартир, нічліжного й пологового притулків. Садиба забудована коштом підприємця, мецената Ф. Терещенка. Будинки для бідних перебували у відомстві Імператорського людинолюбного товариства. Утримувалися на відсоток з капіталу у 100 тис. крб., які пожертвували засновник та інші доброчинці.

Вул. Володимир­ська, 18. Житловий будинок 1860–1900, в якому проживав Іконников М. С. (архіт., іст., мист.). На розі вул. Володимирської та Рильського пров., формує ансамбль Софійської пл.

Прибутковий будинок Управлін­ня Києво-Софійського митрополичого дому кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали Єрмаков Є. Ф., Іваницький К. Л. (архіт., іст.). Вул. Володимир­ська, 20/1.

Вул. Володимирська, 43. Житловий будинок 1888, в якому містилися редакція газети «Киевское слово», літературна студія «Контакт», народився Вертинський О. М.(архіт., іст.).

Художнє училище, 1901—02 (архіт., іст.). Вул. Воровського, 2.

Садиба 2-ї пол. 19 ст., в якій проживали Гаккебуш В. М., Штейнгелі Р. В. та Ф. Р.; працювали в медич­них закладах Богданов Ф. Р., Лапинський М. М., Маньківський Б. М. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 27.

Володимирський узвіз, 2. Купецьке зібрання, 1882 (Національна філармонія України) (архіт., іст.).

ЗІС-5 (вантажівка). 1940-і рр. (іст.). Просп. 40-річчя Жовтня, 42. У південно-західній частині Московської пл. (сквер біля Будинку культури і техніки автомобілістів).

Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр. (архіт.). Вул. М. Грушевського, 18/2.

Особняк (Зайцева М. Й.) 1897 (архіт.). Вул. М. Грушевського, 20. На червоній лінії забудови.

Друге жіноче училище духовного відомства кін. 19 — поч. 20 ст., в якому працювали відомі діячі науки і культури (іст.). Вул. Десятинна, 4/6.

Особняк Симиренка В. Ф. кін. 19 ст., в якому містилися УНТ, ВУАК Спілка українських письменників проживали Новицький О. П., Шарлемань М. В. та інші (архіт., іст.). Вул Десятинна, 9.

Житловий будинок, 1893, в якому проживав Хвойка В. В. (архіт., іст.). вулиця Ігорівська, 9/1 

Житловий будинок 19 ст., в якому проживали Крутень Є. М., Ніколаєви В. М. і Л. В., містився склад видань соціал-демократичної газети «Искра» (іст.). Вул. Інститутська, 11-а. На червоній лінії забудови вулиці. Належав купцю 1-ї гільдії В. Гальперіну.

Медичні заклади де працювали відомі лікарі й вчені. Косіора, 28/1. Лікарня кін. 19 — поч. 20 ст., (архіт., іст.). Комплекс лікарні займав велику садибу на розі вулиць Косіора та Андрющенка.

Особняк (Закса М. Р.), 1873, 1896 (архіт.). Липська, 4. На садибі, головним фасадом вздовж червоної лінії забудови вулиці.

Житловий будинок 1848—49, 1882-83рр., в якому проживали родини Кузьминських, Толлі, містилася перша дипломатична місія Грузинської Республіки в Україні (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 9.

Житловий будинок 1900—01, в якому проживали Недєлін Є. Я., Скуратов П. Л. (іст.). Вул. Лютеранська, 12. Із значним відступом від червоної лінії забудови вулиці. Споруджено як флігель у садибі цукрозаводчика Є. Штільмана за проектом арх. В. Ніколаєва, який мешкав у сусідній садибі на вул. Лютеранській, 10 (будинок не зберігся).