Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць М. Грушевського і Шовковичної (стара адреса вул. Олександрівська, 19/2). Збудований за проектом арх. В. Ніколаєва для директора київського Промислового банку В. Рубінштейна. Згодом належав київському цукропромисловцю і банкіру М. Гальперіну. В особняку містилися також контори семи цукрових заводів.
Двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний (первісно Г-подібний), орієнтований головним фасадом на вул. М. Грушевського. У центрі — парадні двері, акцентовані великим балконом над ними. Другий такий балкон розміщено посередині бічного фасаду, де раніше був вхід до службових приміщень — контор. Композиційно будинок вирішено у формах і декорі венеціанських палаццо доби Високого Відродження — з чітким ритмом вікон і оздоблення. Стіни першого поверху оброблено гладеньким рустом у тинькуванні та фризом з тригліфами й розетками. Другий поверх оздоблено тричвертєвими колонками з іонічними капітелями, розміщеними у міжвіконнях, самі вікна з напівциркульними перемичками облямовано меншими напівколонками та балюстрадою. Завершує фасади фриз із гірляндами і карниз великого виносу на консолях. По краю даху раніше йшов парапет-балюстрада з вазами на п'єдесталах. Тильний фасад оброблено трохи скромніше. У частині садиби, витягнутій вздовж вул. Шовковичної, раніше був невеличкий садочок. Від вулиці його відокремлював високий тинькований мур, декорований рапортно неглибокими нішами й пілонами з кам'яними кулями. Вхід на подвір'я через браму з хвірткою. З правого боку особняка у 1910-х рр. споруджено чотириповерховий прибутковий будинок. З вестибуля, прикрашеного ліпленням і розписом, широкі сходи прямують повз пару колон штучного мармуру до приміщень першого поверху і до парадних сходів. Підлога й сходи — мармурові, огорожі сходів — металеві, ковані, ренесансного рисунка. Парадні сходи сполучаються на рівні другого поверху з бічними коридорами через аркадні лоджії, декоровані пілястрами. Сходи освітлює скляна стеля. У парадних приміщеннях, згрупованих вздовж вуличних фасадів, збереглося ліпне оздоблення стель і карнизів. Інтер'єрам надано рис палацової розкоші.
Під час капітального ремонту 1976 добудовано триповерховий об'єм з боку подвір'я і двоповерховий службовий флігель, який сполучається з особняком переходом на рівні другого поверху. Тоді балюстраду на даху замінено глухим парапетом, що зорово перевантажило фасади.
Будинок — один з кращих зразків садибної забудови Липок кін. 19 ст. Після громадянської війни будинок займали різні радянські організації та установи: Київське окружне статистичне бюро, Головміліція НКВС тощо. 1946—51 тут експонувалася виставка «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників», розміщена в 19 залах. Тепер в особняку містяться комітети Верховної Ради України [448].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу