Вул. Воло­димирська, 48-а. Житловий будинок рубежу 19–20 ст., в якому проживали Брадтман Е. П., Кобелєв О. В., Макарченко О. Ф. та інші. (іст.).Чотириповерховий, цегляний, фасадом на Театральну пл.

Виставка досягнень народного господарства УРСР (Націо­нальний виставковий центр України), 1952 – 58 (архіт., мист.). За радянського періоду була постійно діючою виставкою в Києві для демон­страції досягнень у промисловості. транспорті, сільському господарстві, науці та культурі України.

Житловий будинок 1955, в яко­му проживав Скаба А. Д. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 7/2—4. На розі з вул. Пушкінською, на червоних лініях забу­дови. Будинки № 7/2—4 і № 10 по­в'язані між собою єдиним компози­ційним задумом і являють складову частину архітектурного ансамблю, що виник у зв'язку із повоєнним відрод­женням Хрещатика. 1944 в програмі конкурсу на найкращий проект відбу­дови центральної магістралі столиці України передбачалося зведення на Хрещатику драматичного театру із за­лою на 1000—1200 місць.

Адміністративний будинок, 1953-55 (архіт.). Вул. Хрещатик, 24. На дугоподібній у плані червоній лінії забудови вулиці, між будинками Головпоштамту (№ 22) та Міністерства культури (№ 28), з якими утворює суцільну лінію забудови.

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.

Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 32. У ряді післявоєнної забудови. На поч. 20 ст. на цьому місці стояв триповерховий будинок, що належав П. Нечаеву, перший поверх якого займали магазини.

Житловий будинок 1951, в якому проживав Амосов М. М. (архіт., іст.). Вул. Червоноармійська, 90. У ряді забудови вулиці, разом із суміжним будинком № 92 (див. ст. 561. 27) створює глибокий курдонер.

ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ В.І. 1946 (мист.). Бульв. Т. Шевченка. На початку бульвару, на його центральній осі, звернений до пл. Бессарабської. Від­критий з нагоди 10-річчя Конституції СРСР — 5 грудня. Автори — ск. С.Меркуров, архітектори О. Власов, В. Єлізаров. Вис. скульптури — 2,6 м, постаменту — 6,3 м (діам. — 1,88 м), стилобата — 1,15 м.